Якщо дитина розповідає вам про свої страхи, не ставтесь до цього зневажливо. Хоча дорослому вони можуть здатись безглуздими, для дитини вони реальні. Ваше завдання – допомогти малюку відчути себе в безпеці, навчити його справлятися зі своїми страхами. Якщо дитина, лягаючи спати, каже, що їй страшно – розпитайте її, чого саме вона боїться. Дозвольте їй пояснити, що її турбує.

Якщо дитина боїться, що ви підете, поки вона буде спати, переконайте її, що це не так. Порозмовляйте про те, що ви будете робити разом завтра, – це налаштує її на позитивний лад. Якщо вона боїться пожежі або грози, розкажіть їй, що в будинку встановлена протипожежна сигналізація, а метеорологічна служба неодмінно сповістить усіх, якщо буде наближатися гроза. Чого б не боялась дитина – поясніть їй свій, дорослий погляд на ці речі. Так дитина зможе відчути себе в безпеці.

Якщо дитина боїться чогось нереального, наприклад, чудовиськ чи монстрів, дайте їй зрозуміти, що насправді їх немає. Спитайте в дитини: «Ти коли-небудь бачила монстра на вулиці або в дитячому садочку?».

У таких ситуаціях не варто заглядати під ліжко, щоби переконати дитину в тому, що там нікого немає, або давати їй «засоби захисту від монстрів». Подібна поведінка передбачає, що монстри все-таки існують, і дитина залишиться стривоженою через те, що вони можуть з’явитися в будь-який момент.

Перед сном необхідно відволіктись від денних турбот і налаштуватись на відпочинок. Не дивіться перед сном телевізор, не займайтесь нічим, що може спровокувати появу в дитини страхітливих думок.

Читайте дитині перед сном позитивні книги. Не варто читати історії, які можуть налякати дитину, наприклад, історії про відьом, злих драконів тощо. Для спокою дитини можна також придумати різні ритуали: перед сном бажати спокійної ночі лялькам, засинати з плюшевим ведмедиком.

Добре заспокоює дитину приємна інструментальна музика або звуки природи. Якщо спеціально вмикати її щоразу перед сном, психіка дитини автоматично буде заспокоюватися й налаштовуватися на сон.

Для того щоб дитина не залишалась наодинці зі своїми страхами, використовуйте перевірені способи. Залишайте ввімкненим нічник або світло в передпокої. Так дитина буде відчувати себе комфортніше. На прохання дитини можна також залишити відчиненими двері в спальню.

Удень, коли дитина не відчуває страху, спитайте, чого вона боїться вночі. Розкажіть їй про способи, які допоможуть справлятися з нічними страхами й безсонням, такі як глибоке дихання, поступове розслаблення тіла від пальців ніг до голови. Навчіть дитину під час нападів страху уявляти собі (візуалізувати) місця, де вона почувається в безпеці, такі як морський берег або дитячий майданчик.

Підтримка батьків у більшості випадків допомагає дітям упоратися з їхніми страхами. Однак, якщо з часом страхи дитини посилюються, якщо вночі в неї трапляються панічні атаки або вона недавно пережила травматичну ситуацію, яка викликає в неї страх, треба обов’язково звернутись до дитячого психолога.