Батьки, можливо, думають, що прибирання для підлітків – надто виснажлива справа, та експерименти довели протилежне. Вчені підтвердили, що тінейджери не тільки хочуть допомагати, а й чудово можуть впоратися з цим завданням. І будуть в дорослому житті більш відповідальними.
Діти можуть стати або великими клопотами, або великою поміччю. Все залежить від вас
У західному світі дітей не обтяжують обов’язками та навіть відкидають їх пропозицію допомоги. Деякі батьки вважають, що їх нащадки не зможуть впоратися із домашньою роботою. Інші ж батьки бажали б мати трохи помочі, та до цього вони вже примушують дітей покараннями.
Якщо ми самі не любимо хатні справи, то свою нелюбов транслюємо молодшому поколінню. А так неправильно! Вчені довели, що навіть 1-річні діти можуть нам допомагати, якщо їх про це попросити, і так само легко будуть виконувати свої зобов’язання в дорослому житті.
Наукою доведено, що діти хочуть нам допомогти
Вчені провели експеримент, в ході якого спостерігали за 1,5, 2- і 2,5-річними дітками та їх взаємодією з мамою чи татом. Дорослі займалися звичними домашніми справами: мили, підмітали, прибирали з підлоги іграшки та не просили малечу допомогти. Експеримент проходив у спокійному місці, потім батьки дозволяли чадам працювати пліч-о-пліч (якщо ті, звісно, хотіли). Наприкінці досліду усі 80 діток добровільно згодилися попрацювати й половину завдань виконали сумлінно й відповідально.
Деякі народи змалку виховують в дітях помічників
Діти-помічники завжди були відомі світу. Вчені звернули особливу увагу саме на племена аборигенів: там батьки розглядають дітей навіть не як помічників, а собі рівних. Змалку молодших заохочують до роботи, підбадьорюють їх маленькі старання, навіть якщо ті вимагають більше часу.
Діти не лиш працюють, коли їх просять, а й самі беруться до роботи. Дослідження з’ясувало, що у західній культурі 8-річні нащадки дуже рідко пропонують свою поміч, тоді як у далеких від цивілізації народностей така допомога регулярна.
Діти допомагають не за винагороду – така дія може їх навіть злякати
Не думайте, що рішенням допомогти діти маніпулюють, щоб отримати бажане – цукерки. Вже численні дослідження підтвердили, що бажання допомогти – більше внутрішнє, ніж зовнішнє. Так дитина укріплює зв’язок з батьками та почувається корисною. Насправді, якщо ви віддячуєтесь дочці чи синові за допомогу, діти менше будуть хотіти допомагати, ніж ті, кому просто дякуєте та посміхаєтесь по закінченні справ.
Такий висновок зробили після того, як одній групі дітей, яка допомагала вченому, віддячились за допомогу, а іншій – ні. Перша групка тільки на 53% згодилася співдіяти в дослідженні, а тим, кому нічим не подякували, допомагали у 89% випадків.
Тож якщо завтра до вас підійде ваш малюк й щиро запропонує допомогу, згадайте про всю інформацію з нашої статті й прийміть цю поміч. Така незначна дія значно вплине на майбутнє вашої дитини.
