Жили собі дві сусідки. Одна була багата, мала прибутковий бізнес та дорогу машину. А інша – бідну хатину, безробітного чоловіка і троє дітей.
От одного разу на Різдво вирішила багата сусідка запросити найбагатших друзів, щоб відсвяткувати це велике свято. Покликала власника дорого ресторану, бізнесмена та заможну жінку адвоката – своїх найкращих друзів. Замовила найдорожчі страви з ресторану і купила найвишуканіші вина для своїх гостей.
Бідна сусідка теж вирішила закликати гостей. Запросила, таких же, як сама, незаможних сусідів, кумів, родичів. Її чоловік пішов на рибалку, наловив рибки до святкового столу, жінка зробила вінегрет, наліпила вареників, приготувала смачнезну кутю для своїх дорогих гостей.
От і настало Різдво. До багатої сусідки ніхто не йде, адже адвокатиня поїхала святкувати на свою італійську віллу, власник ресторану завис на роботі, бо мав багато клієнтів на свята, а бізнесмен поїхав з родиною за кордон, купатися в океані.
А до бідної – навпаки, прийшли навіть ті сусіди, яких вона не чекала. А оскільки всі друзі знали, що жінка живе бідно, то принесли з собою частування, і цукерки, і печиво, а хто не приготував нічого, то приніс гроші. Святкували дружно, весело, і розійшлися усі щасливі. А багата сусідка лише у вікно дивилася і ні як не могла зрозуміти, чому у бідної сусідки друзі справжні й щирі, а у неї – ні.
На світі є справжні духовні багатства: це доброта, щирість, любов, милосердя… І якщо людині притаманні ці якості, то вона притягуватиме до себе таких же, як сама. А багатство матеріальне… Воно не збагачує людину, воно лише збагачує її гаманець.
