Завдяки глобальним зусиллям, спрямованим на боротьбу з туберкульозом, які тривають із 2000 року, врятовано 54 мільйони осіб, а показник смертності знизився на 42%, розповідає лікар Інна Сорокіна. За даними ВООЗ, на сьогодні приблизно чверть населення інфікована туберкульозом. Розрізняють латентний туберкульоз та активний.
За рік хворий може заразити 10–15 осіб
Латентний туберкульоз – це стан, коли людина інфікована, проте не має клінічних проявів активної інфекції. Люди з латентним туберкульозом безсимптомні й незаразні, але належать до групи ризику щодо прогресування до активного туберкульозу. Найвищий ризик прогресування з латентної до активної форми спостерігається впродовж перших двох років після інфікування (шанс захворіти на цю інфекцію протягом життя становить 5–10%).
Хворий на активну форму туберкульозу – особа з вираженими проявами туберкульозу, підтвердженими клінічними, лабораторними та рентгенологічними дослідженнями.
Слід знати: навіть за активної форми туберкульозу хвороба тривалий час може мати прихований перебіг. А отже захворівши людина не завжди своєчасно звертається за медичною допомогою та продовжує інфікувати інших людей.
За рік хвора на туберкульоз людина може заразити до 10–15 інших осіб, з якими має контакт. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила в організм людини, починає розмножуватися в легенях або інших органах – нирках, хребті, мозку, лімфатичних вузлах, кишківнику, шкірі, статевих органах. У свою чергу імунна система намагається зупинити або сповільнити цю агресію.
Група ризику
До групи підвищеного ризику інфікування належать працівники лікарень, лабораторій, особи, які перебували в тісному контакті з хворими на туберкульоз або з підозрою на нього, працівники або мешканці закладів масового перебування людей (наприклад, притулків для бездомних, в’язниць).
Ризик вищий у людей з ослабленою імунною системою: із ВІЛ-інфекцією, недостатнім харчуванням, деякими хронічними захворюваннями та цукровим діабетом або люди, котрі палять, споживають надмірно алкоголь, вживають наркотики – усі вони більш схильні до захворювання.
Симптоми:
– нездужання;
– кашель;
– лихоманка;
– слабкість;
– рясне потовиділення вночі;
– безпричинна втрата ваги тощо.
Прояв двох або більше ознак – привід звернутися до лікаря.
Кровохаркання, виражена задишка, біль у грудній клітині – більш пізні симптоми.
Добре допомагає свіже повітря
Необхідно щорічно проходити флюорографічне обстеження та пам’ятати, що тривалий (спочатку сухий) кашель, який посилюється вночі та вранці, є приводом відвідування сімейного лікаря та обстеження мокротиння на наявність мікобактерії туберкульозу.Л
Туберкульоз вилікувати можна. У разі активної, чутливої до ліків форми туберкульозу проводиться стандартний шестимісячний курс лікування чотирма протимікробними препаратами. Людина повинна приймати ліки за схемою, призначеною лікарем.
Успішність боротьби з туберкульозом залежить від особистої позиції людини щодо лікування. Кожна людина відповідальна за своє здоров’я, за якість свого життя. То й починати треба із себе, зі свого способу життя:
- намагатися вживати корисну та збалансовану (білками та жирами) їжу;
- займатися фізичною культурою, спортом;
- частіше перебувати на свіжому повітрі;
- відмовитися від шкідливих звичок;
- дотримуватися правил особистої гігієни тощо.
Перебування на свіжому повітрі, особливо серед хвойних дерев, дуже негативно впливає на збудника туберкульозу.
