Без цибуі оселедець не має ні смаку, ні вигляду. А салат без неї – як трава. І смажене м’ясо як наречений без букета… Порівнянь можна наводити багато, адже цибуля відома людям за чотири тисячі років до нашої ери, а деякі дослідники стверджують, що за п’ять-шість.
Здавалось, сучасним дієтологам про цибулю відомо майже усе: 100 г її, до прикладу, містить понад 45 калорій. За вмістом цукру цибулю можна порівняти хіба з кавуном. Крім глюкозидів, ефірних масел, у ріпчастій цибулі є мінеральні речовини, вітаміни С, А, різних груп В, тощо.
Ось кілька рецептів простих і дуже швидких у приготуванні страв, якими пригощалися ще наші предки. Інгрідієнти беруться “на око”, яке у кожної господині своє. Як і смак на сіль та перець.
Цибуля, смажена у сухарях.
Цибуля, борошно, яйце, молоко, сухарі, олія для смаження.
Цибулю порізати товстими кружальцями, обкачати у борошні та в яйці, збитому з молоком. Потім – у сухарях. Смажити в олії на невеликому вогні. Подавати до столу з картопляним чи гороховим пюре.
“Ікра” з цибулі.
Цибуля, олія для смаження, томатна паста, сіль, цукор.
Цибулю нарізати півкільцями, промити у холодній воді, просушити. Смажити в олії до напівготовності. Додати томатну пасту, сіль і цукор за смаком, тушкувати.
Цибуля, тушкована з яблуками.
Цибуля, яблука, вода, сіль, спеції, вершкове масло.
Цибулю та яблука почистити, розрізати на чотири частини. Тушкувати під кришкою до м’якості, спочатку у воді, пізніше додати вершкове масло. Подавати до м’яса.
Цибуля запечена.
Цибуля, сметана, майонез чи суміш олії з оцтом, зелень петрушки, сіль.
Цибулю помити та, не знімаючи лушпиння, запекти у духовці. Почистити. Великі цибулини порізати. Викласти на тарілку та залити 2-3 ст ложками сметани чи майонезу або сумішшю олії з оцтом. Посипати зеленню петрушки.
Маринована цибуля.
Цибуля, оцет, олія, гвоздика, чорний перець, сіль.
Цибулю порізати кільцями. Оцет, олію, гвоздику, чорний перець, сіль змішати з цибулею і розігріти до 70°. Охолодити. Як не з’їсте одразу, то можна зберігати у холодильнику кілька днів.
