Школа з перших днів ставить перед дитиною низку завдань, які потребують мобілізації її інтелектуальних та фізичних сил. Цей стан можна назвати станом внутрішньої напруженості, сумніву, невпевненості у власних силах.
Таке психологічне напруження, яке є досить тривалим, може призвести до невтішних результатів: дитина стає неуважною, недисциплінованою, розсіяною, байдужою до виконання навчальних завдань, швидко стомлюється, відстає в навчанні, і просто не хоче йти в школу. Чи можуть батьки допомогти їй уникнути цього, подолати складний шлях «дошкільник – школяр» без особливих потрясінь і зайвих психологічних травм?
11-річний Тимофій Дрогін розповів про десять причин, чому діти не люблять ходити до школи. Джерело
- Вчитель. Коли ви тільки приходите до школи, вам одразу намагаються вселити страх. Один з них – це страх вчителя.
- Страх оцінки. Після першого страху розвивається страх оцінки. А потім страх покарання батьками, директором школи. У школі не дивляться на те, ким ти є, тебе судять тільки за твоїми оцінками.
- Страх помилки. Ще один страх – це страх зробити помилку. Школа не вчить того, що помилятися можна і потрібно, адже тільки так ти можеш чогось навчитися.
- Тролінг. Ще одна причина – глузування однокласників. І часто це провина вчителів, які виставляють дітей на посміховисько, вказуючи їм, що вони роблять щось не так добре, як їхні однокласники. Для них оцінка важливіша за учня.
- Безглузді тести. Ці тести, які дають на уроках, неймовірно безглузді, тому що в них немає варіанта своєї відповіді. Дитина, щоб отримати хорошу оцінку, намагається вгадати одну відповідь із запропонованих, але ж у неї може бути своя думка, яку вона не може написати.
- Обсяг домашніх завдань. Я читав, що немає ніяких доказів, що домашні завдання впливають на успішність і освіту дітей. Одного разу мені дали таку кількість завдань з англійської, що після трьох годин писанини я встав і не зміг розігнути шию. Мене відвезли до травмпункту, і цілий тиждень я ходив у шийному корсеті.
- Заборона на унікальність. У школах дуже не люблять, коли хтось відрізняється від інших. Це починається з учителя, передається учням і залишається з ними на все життя.
- Школа не вчить бути щасливим. Я читав, що коли Джону Леннону з The Beatles було п’ять років, мама йому сказала, що найголовніше в житті – бути щасливим. Потім він пішов до школи і його запитали там: «Ким ти мрієш стати в житті?» Він відповів: «Щасливим». Йому сказали: «Ти не розумієш завдання». На що він відповів: «Ви не розумієте життя».
- Школа не вчить працювати з інформацією. Наприклад, я переглядаю канал на YouTube, де вчитель фізики легко і захоплююче розповідає матеріал. Читання або перегляд таких ресурсів може замінити десятки нудних уроків.
- Школа не готує до дорослого життя. Школа – це підготовка до дорослого життя. Але вона не вчить, ні як зберегти і збільшити прибуток, ні як отримати його, ні взагалі як заробляти. Я вважаю, що головним предметом у школі міг би стати предмет, на якому б нас вчили розуміти одне одного. Адже вміння спілкуватися – найважливіше.
6 порад для дітей, як вижити в школі
- Щоб навчитися виживати в школі, потрібно мати життя за її межами.
- Не бійтеся помилок і беріть з них досвід. Мені подобається приклад Томаса Едісона. Він помилився 999 разів перед тим, як створити електричну лампочку. Але насправді він не помилявся, він просто визначив 999 варіантів, які не працюють.
- Щоб розвивати свої навички спілкування, я би порадив брати участь в конкурсах, заходах, навіть читати вірш в класі – це вже якийсь досвід.
- Експериментуйте, цікавтеся і вчіться заробляти якомога раніше. Це розвиває впевненість. Я, наприклад, плету браслети. Зараз мені допомагають батьки, але в майбутньому я планую відкрити свій маленький онлайн-магазин.
- Шукайте «свою» школу. Моя порада батькам: прислухайтеся до дитини, якщо вона говорить, що в нинішній школі їй не подобається.
- І головне, де б ви зараз не вчилися, ким би вас не вважали, вірте в себе!
