У мудреця запитали: «Якщо людина любить, то повернеться?» Мудрець відповів: «Якщо людина любить, не піде».
Багато хто звик думати, що саме так і відбувається в житті. Любов змушує закрити очі на все. І якщо людина любить, то ніколи не зрадить і не піде з сім’ї, а якщо все ж піде, значить, не любить. І можна все пробачити, якщо є це велике і світле почуття.
Омар Хайям писав:
«Можна спокусити чоловіка, у якого є дружина. Можна спокусити чоловіка, у якого є коханка. Але не можна спокусити чоловіка, у якого є улюблена жінка».
Але все не так просто. Напевно ви теж знаєте такі сім’ї, де чоловік – ну просто золото, а дружина з таким жахливим характером… При цьому чоловік любить і терпить все, допомагає дружині, мало не на руках носить, а вона, шкідлива злюка, і слова ласкавого чоловіка зайвий раз не скаже. І знаєте, не кожен мужик так зможе…
І можливо, в деяких випадках в тому, що чоловік пішов з сім’ї, винна сама жінка. Будь-якому терпінню рано чи пізно приходить кінець.
Чоловік теж потребує ласки і турботи, він хоче любові і розуміння, йому теж необхідна підтримка. Він хоче прийти додому після роботи до улюбленої і люблячої дружини, в будинок, де затишно і спокійно, де можна розслабитися і відпочити, а не стати учасником чергової битви.
Дуже мудро сказав з цього приводу цар Соломон:
«Краще жити в пустинній країні, ніж з сварливою та сердитою».
Мені здається, в цьому і полягає головна причина того, чому чоловіки йдуть від жінок, яких люблять. Можна любити, але мучитися. Не кожен зможе вічно терпіти і жити там, де йому погано.
