Про тонкощі підготовки до відвідування басейну розповідає тренер-викладач Луцької ДЮСШ Олександр Сологуб:
– Питання ходити дитині в басейн чи ні батьки мають вирішувати тільки разом з нею. Будь-яке силування – і страх перед водою може надовго оселитися в душі малечі.
Якщо дитина виявила бажання навчитися плавати, передусім мусите пройти з нею медогляд. Хлопчиків рекомендуємо записувати на плавання у 7–8 років, дівчаток – у шість (зазвичай вони трохи випереджають хлопців у фізичному розвитку). Зауважу, що плавання чудово розвиває рівновагу і є дуже корисним для хребта.
Також мають подумати про відвідування басейну батьки тих малюків, які потерпають від сколіозів, кіфозів, лордозів, порушень постави, захворювань опорно-рухового апарату, астми. До речі, маємо спеціальні фізкультурно-оздоровчі групи, де працюємо і з дітками, хворими на ДЦП.
Знайомити дитину з басейном треба поетапно. Для юних плавців маємо малу ванну басейну, що її між собою називаємо жабенятником. Рівень води там низький (скраю – 45–50 см, посередині – до 80–90 см завглибшки). Якщо малюк впирається й не може подолати власного страху перед водою, важливо не наполягати. Хай посидить на лавці, подивиться, як плавають інші. Коли дитина збагне, що це добре і зовсім не страшно, можна дозволити їй походити по воді скраєчку.
Відтак переходимо до підготовчих вправ. Спочатку вчимо малечу присідати під водичку: по шийку, з підборіддям, з головою, потім можна спробувати пірнати. Далі малюк має опанувати вміння розплющувати під водою очі. Це дуже важливо, бо з розплющеними під водою очима дитина добре орієнтуватиметься, коли навчиться плавати. Пропонуємо й таку вправу: бризкаємо малечі в очі водою, а вона має тренуватися не заплющувати їх.
Коли переходимо до вправ на воді, починаємо з найголовнішого – вчимо дитину правильно дихати, а також затримувати дихання під водою. Далі, тримаючись за драбинку, малюк вчиться опускати голову у воду, лягати на спинку. Потім почергово відпускає праву й ліву руки, відтак – обидві. Важливо, щоб дитина навчилася відчувати воду й рухатися в ній.
Якщо ж малеча боїться води через те, що колись тонула, протягом перших п’яти занять тренер заходить у воду разом з нею, і зазвичай це допомагає. А загалом на адаптацію йде приблизно рік. За цей час діти вже не заплющують очей під водою, вміють плавати двома стилями: кролем на грудях та кролем на спині.
Насамкінець зауважу: коли відпочиватимете біля водойми, контролюйте дітей, поясніть, яка небезпека може на них чигати. Навчіть їх розраховувати власні сили під час плавання. Нехай діти плавають ліпше вздовж берега й не відпливають на глибину. І звісно ж, із ними у воді неодмінно має бути хтось із дорослих.
Вибираючи підтримувальні плавзасоби для дитини, пам’ятайте, що не можна дозволяти малюкам плавати в надувних кругах, як це робили раніше. Річ у тім, що в кругові малеча «плаває» вертикально, відтак важко буде навчити лягати на воду. Бажано використовувати такі підтримувальні засоби, у яких дитина зможе вільно лежати на воді (надувні комірці, нарукавники та пояси).
