Святий, Чудотворець, роздавав подарунки… А що ви знаєте про життя Миколая? Ми зібрали для вас десять цікавих маловідомих фактів про святого, якого вшановують 19 грудня.
Де жив, яку мав зовнішність і яких тортур зазнав Миколай
- Святий Миколай народився у місті Патарі, у Малій Азії, в заможній родині близько 260 р. Батьки його були християнами. Після їхньої смерті Миколай роздав свою спадщину бідним і вирушив у Палестину до святих місць. Повернувшись додому, він прийняв сан священика. Згодом став єпископом у місті Мирі, в давній Лікійській провінції, тому його й називають Миколаєм Мирлікійським.
- Коли ж в Римській імперії почали переслідувати християн, Миколая ув’язнили. Професор Луїджі Мартіно, який досліджував тіло святого, засвідчив, що він мав пошкоджені суглоби, хребет і кістки грудної клітки. Це говорить про те, що святителя Миколая у в’язниці катували на дибі. Пізніше він вийшов із в’язниці і повернувся до свого приходу. Помер Миколай у глибокій старості, в Мирах. Згодом мощі святого Миколая були перенесені в місто Бар, що в Італії, де вони перебувають і донині.
- Найімовірніше, традиція дарувати подарунки пішла від випадку, коли Миколай допоміг одному бідному чоловіку. Той не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим. За тамтешніми звичаями, вони не змогли б вийти заміж, тож їм довелося б стати повіями, щоб не померти з голоду. Миколай, дізнавшись про це, протягом трьох ночей підкрадався до хатини того чоловіка і щоразу закидав крізь вікно у кімнату, де спали сестри, по шматку золота – на придане для кожної з них.
- Святий Миколай жив дуже скромно. Одяг його був простий, він їв тільки один раз на день – ввечері. Весь час присвячував молитві і добрим справам. Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, якою була зовнішність святого Миколая. Дослідивши рештки, учені дійшли висновку, що він був приблизно 167 см на зріст, мав карі очі, мужнє відкрите обличчя, чітке підборіддя і вилиці, шкіру обличчя оливкового відтінку. Антропологи припускають, що Святий не вживав м’яса.
Святий Миколай – покровитель шлюбу
5. Вважається, що святий Миколай опікується воїнами, водіями і подорожніми, допомагає бідним у скруті. Він є покровителем дітей, студентів, моряків і рибалок. За життя Святий неодноразово приходив на допомогу людям під час стихійного лиха: молитвою зупиняв грозу чи бурю. Колись в Україні кожен рибальський курінь обов’язково мав ікону цього святого, перед якою на початку рибальського сезону і під час негоди служили молебень. Нині перед іконою святого Миколая моляться, вирушаючи в далеку дорогу, а також при освяченні автомобілів. Також святий Миколай є захисником і бідних, скривджених, несправедливо засуджених. Наші предки шанували святителя і як покровителя шлюбу.
6. За давньою українською традицією, у День святого Миколая влаштовували велике гуляння. Подекуди існував звичай святкувати Миколи впродовж трьох днів, під час яких варили кутю й узвар, щоб наступного року мати щедрий врожай жита і плодів. Зазвичай частування на свято купували у складчину, таким чином наші предки намагалися залагодити всі сварки. Дітям дарували особливе печиво – миколайчики.
7. Цього дня чекали у гості полазника – чоловіка, який першим зайде до хати. Це віщувало багатство і щастя протягом року.
На Миколая ніхто не обманює
8. День святого Миколая здавна називали сприятливим для укладання домовленостей. Українці вірили, що коли Святий ходить світом, ніхто не стане обманювати.
9. Також цей день вважали останнім у році, коли необхідно роздати всі борги. Якщо цього не зробити, то в прийдешньому році сім’я буде бідувати. Українська приказка говорить: «Якщо ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи».
10. В українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Оскільки сватання традиційно відбувалися перед Різдвом, дівчата заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг, діставали рушники і прикраси та прибирали в хаті – одне слово, чекали сватів.
