«Мене мама Марія врятувала»
Ганна і Владислав довго чекали на дитину.
– Уже коли втратила віру народити маля й ні на що не сподівалася, завагітніла, – ділиться найпотаємнішим мама дівчинки.
Ще не знаючи статі дитини, майбутні батьки вирішили: якщо народиться дівчинка, то назвуть її Марією. Саме Богородиці жінка день у день упродовж чотирьох років молилася, доки не почула щасливої звістки, що при надії. Саме Її образ мала в хаті як оберіг. Ганна вже й не дивувалася, коли в реанімаційному відділенні її маленька донечка промовила:
– Це мама Марія мене врятувала…
Дівчинка не пам’ятає, що з нею сталося, і ще не усвідомлює, що народилася в сорочці: пролетівши дев’ять поверхів, дитя приземлилося на ніжки, як кошеня. Ніби хтось уберіг її та поставив на землю…
«Мамо, я пішла на балкон тебе виглядати»
Того вечора, вклавши Марію в ліжечко і почувши мирне сопіння доньки, Ганна вискочила по продукти до крамниці, що біля будинку. Чоловік якраз працював у нічну зміну. За словами жінки, вона була відсутня не більш як десять хвилин.
Тим часом Марійка прокинулася і зрозуміла, що мами немає, спросоння накинула на себе курточку, яка лежала біля ліжка, відчинила двері на балкон, підставила табуретку й вхопилася за перила. За якусь мить маленькі рученята зісковзнули, і Марія полетіла донизу. Куртка дівчинки спрацювала як парашут і пом’якшила падіння. А ще порятували натягнуті мотузки для білизни, дерева і густий кущ ірису.
Пізніше Марійка сказала мамі:
– Я шукала тебе по всій квартирі й після того пішла на балкон тебе виглядати.
– У реанімації доньку провідував священик. Він вийшов з палати й сказав мені, що це диво, це Божа милість – Марію підхопили янголи, – згадує Ганна Діденко.
Доповнила подробиці того вечора і сусідка з п’ятого поверху Олена:
– Вийшла на балкон, ще не встигла зняти білизну, як почула глухий звук. Брат, який гостював у нас, припустив, що хтось випав із вікна.
Перелякана Олена викликала «швидку», разом із сусідкою спустилися сходами вниз. Надворі жінки попросили хлопців, які проходили повз них, підсвітити. У цілковитій темряві вони побачили маленьку дівчинку, яка сиділа на клумбі й тихо шепотіла: «Я хочу до мами».
А через п’ять хвилин маля вже везли до міської лікарні швидкої медичної допомоги. Після обстеження нейрохірурга та хірурга Марію перевели до дитячої травматології міської лікарні з діагнозом «перелом лівого стегна зі зміщенням та перелом правої малогомілкової кістки зі зміщенням».
– На щастя, підозри медиків, що у дівчинки перелом основи черепа і розриви органів черевної порожнини, не підтвердилися, – зазначив завідувач відділення Микола Запорожець, який оперував дівчинку.
Марійка дуже швидко одужала, і невдовзі з ніжок зняли гіпс. Тепер вона катається на самокаті, грається з подружками й без остраху виходить на той самий балкон.
