Англійська королева
Лікувальними є усі види м’яти. М’яту перцеву ще називають англійською, адже вона надзвичайно популярна в англійській кухні. Її використовують у шлункових, заспокійливих, жовчогінних, протиспазматичних чаях, а також як засіб, що заспокоює нервове збудження в жінок у клімактеричний період.
Щоб приготувати лікувальний чай, треба 1 дес. ложку м’яти залити 1 скл. окропу, настоювати 10 хв, пити по 1 скл. 3 рази на день після чи між прийомами їжі.
М’ятний чай не варто пити на ніч – він навпаки збадьорить. Порошок із м’яти дуже корисно додавати в юшки, особливо дітям, у яких немає апетиту, і людям старшого віку, які страждають від захворювань печінки й травного тракту.
Цілюща ладанка
Материнка – дуже популярна трава в народній медицині. У всьому світі ця рослина відома як приправа орегано, а ще її називають ладанкою, адже має дивовижні лікувальні властивості.
Експериментально доведено, що вона позитивно діє на центральну нервову систему, посилює секрецію травних і бронхіальних залоз, перистальтику кишківника.
Материнку рекомендують як гіпотензивний (знижує тиск), антисклеротичний, болезаспокійливий, протизапальний (у разі ангіни, тонзиліту, гінгвіту) засіб.
У народній медицині її використовують у разі мігрені, геморою, бронхіальної астми, туберкульозу, бронхіту, ревматизму, метеоризму, ентероколіту, холециститу, безсоння, дискінезії жовчовивідних шляхів, як протикашльовий, протиглисний і протизастудний засіб.
Жінкам радять пити проти гінекологічних хвороб, для посилення лактації, для полегшення клімактеричного стану. Рецепт настою: 15 г трави залити 1 скл. окропу, настоювати 2 год, вживати по 1 ст. ложці 3–4 рази на добу.
Котяча трава
Йдеться про валеріану лікарську. З давніх-давен люди помітили її здатність заспокоювати нервову систему, протистояти безсонню, серцевим недугам (особливо тахікардії).
Останні дослідження виявили лікувальну дію рослини й у разі захворювань щитоподібної залози (зокрема підвищення її функції), астми, мігрені.
Найкраще лікувальна дія валеріани проявляється за тривалого й регулярного її використання, а не так, як ми звикли (кілька крапель для заспокоєння і годі).
Можна приготувати гарячий настій: 20 г кореневищ залити 1 скл. окропу, настояти 2 год, приймати по 2–3 ст. ложки 3–4 рази на день за 30 хв до їди.
У разі передозування валеріани ймовірні перезбудження, іноді головний біль, нудота, порушення роботи серця.
Медівка
За повір’ям, того, хто постійно носить при собі цю висушену рослину (корінь, листя й насіння), загорнуту в ганчірку, шануватимуть люди і супроводжуватиме радість. До кого така людина не звернеться, кожен радо допоможе їй.
Йдеться про мелісу, яку ще називають м’ятою лимонною, медівкою або кадилом. Особливо корисна вона боязким, нерішучим людям, тим, хто страждає від пригнічення нервової системи. Вона здатна швидко знімати депресію та безсоння.
Вживається для лікування вегетативної дистонії, серцевого болю нервового походження, схильності до розладів шлунка та кишківника на ґрунті перенапруження, за швидкої стомлюваності.
Є зміцнювальним засобом після застуд. На відміну від м’яти, чоловікам меліса не шкодить (адже не містить ментолу, що негативно впливає на потенцію).
Ще Гіппократ і Авіцена писали, що регулярне вживання меліси подовжує статевий акт, підвищує сексуальну активність.
Чай із меліси: 2 ч. ложки подрібненого листя залити 250 мл окропу, щільно закрити й настояти 10 хв. Приймати двічі на день по 70–100 мл. Зберігати в закритому посуді.
Ванна: 60 г сухого листя залити 1 л холодної води, довести до кипіння, зняти з вогню, накрити й настояти 10 хв. Процідити та влити у ванну.
