Туалетний папір

Туалетний папір колись продавали як ліки: дивовижна історія звичайного рулону

Чим користувалися до винайдення туалетного паперу, чому перший продавали як ліки та який краще вибрати – м’який, жорсткий чи вологий? 10 цікавих фактів.

Сьогодні туалетний папір здається настільки звичною річчю, що ми навіть не замислюємося, як люди обходилися без нього. А між тим, у різні часи для гігієни використовували листя, мох, шматочки тканини, каміння і навіть спеціальні дерев’яні палички. Перший комерційний туалетний папір з’явився лише в XIX столітті, причому продавали його не просто як засіб гігієни, а як продукт із нібито лікувальними властивостями.

19 листопада відзначають Всесвітній день туалету. І це чудова нагода згадати незвичайну історію туалетного паперу, з’ясувати, чим відрізняються сучасні рулони та який папір краще вибирати для щоденного використання.

Чим люди користувалися до винайдення туалетного паперу

У давнину засоби особистої гігієни залежали від місця проживання, клімату та доступних матеріалів. Люди використовували листя рослин, траву, мох, воду, тканину й інші підручні речі, які сьогодні навряд чи здалися б комфортними.

У Стародавній Греції, наприклад, для очищення могли використовувати невеликі округлі камінці або уламки кераміки. Археологи знайшли такі предмети, а дослідники припускають, що деякі з них застосовували саме для особистої гігієни.

У Стародавньому Римі існував предмет, відомий як терсорій, – губка, закріплена на кінці дерев’яної палиці. За поширеною історичною версією, її використовували в громадських туалетах, промиваючи водою або розчином з оцтом. Водночас історики досі дискутують, чи завжди терсорій призначався саме для очищення тіла, а не для прибирання туалетів.

У Японії в давнину застосовували спеціальні дерев’яні палички, які використовували для очищення після випорожнення. А в багатьох країнах світу традиційним способом гігієни залишалося підмивання водою, воно поширене й нині.

Пізніше в Європі та Америці люди використовували також старі газети, каталоги й інший непотрібний папір. Сучасній людині такі способи можуть здаватися дивними, але в ті часи спеціального дешевого гігієнічного паперу просто не існувало.

Де вперше почали використовувати туалетний папір

Батьківщиною туалетного паперу вважають Китай. Найдавніші письмові згадки про використання паперу для особистої гігієни датуються VI століттям, хоча деякі дослідники припускають, що ця практика виникла раніше.

А вже наприкінці XIV століття в Китаї виготовляли спеціальний папір для імператорського двору. Історичні джерела свідчать, що 1393 року для потреб правлячої родини виробляли великі партії паперових аркушів, зокрема ароматизованих.

Це цікаво, адже в Європі того часу папір ще залишався відносно дорогим матеріалом. Використовувати його для туалетних потреб могли далеко не всі.

Gayetty's Medicated Paper
Gayetty’s Medicated Paper

Хто винайшов сучасний туалетний папір і чому його продавали як ліки

Початком історії комерційного туалетного паперу зазвичай вважають 1857 рік. Саме тоді американець Джозеф Гаєтті почав продавати спеціально виготовлений папір для туалетних потреб.

Проте він зовсім не нагадував сучасні рулони. Папір продавали окремими аркушами в упаковках, а рекламували як засіб, який нібито допомагає людям із гемороєм та іншими неприємними відчуттями.

Продукт мав назву «Лікувальний папір Гаєтті» (Gayetty’s Medicated Paper). Його виготовляли з рослинних волокон і обробляли алое, якому приписували заспокійливу дію на шкіру. Однак це була рекламна обіцянка виробника, а не доведена медична ефективність.

Цікаво, що на аркушах навіть друкували ім’я винахідника. Гаєтті намагався переконати покупців, що спеціальний папір набагато кращий за газети та інші підручні матеріали.

Згодом виробники зрозуміли, що папір набагато зручніше продавати в рулонах. Наприкінці XIX століття поширилися рулони з перфорацією, які дозволяли легко відривати окремі аркуші.

М’який чи жорсткий туалетний папір: який кращий для шкіри

У магазині можна побачити зовсім різні варіанти: тонкий сірий папір, м’який білий, ароматизований, багатошаровий і навіть із додаванням різних доглядових компонентів. Але дорожчий і приємніший на дотик продукт не обов’язково найкращий для кожної людини.

Дерматологи звертають увагу, що надто жорсткий папір і сильне тертя можуть подразнювати ніжну шкіру навколо анального отвору. Особливо це відчутно, якщо людина має геморой, подразнення або змушена часто користуватися туалетом.

Для щоденного використання зазвичай варто вибирати достатньо м’який, міцний папір без ароматизаторів. Він має комфортно очищувати шкіру, не дряпати її та не розриватися надто легко.

Ароматизований папір із барвниками або додатковими речовинами не обов’язково небезпечний. Проте в людей із чутливою шкірою окремі компоненти можуть спричиняти подразнення чи алергічні реакції.

І головне – навіть найніжнішим папером не потрібно сильно терти шкіру. Якщо з’являються свербіж, печіння або біль, варто переглянути спосіб гігієни, а за стійких симптомів звернутися до лікаря.

Туалетний папір
Туалетний папір

Вологий туалетний папір: чи справді він кращий за звичайний

Вологий туалетний папір рекламують як засіб для ретельнішого й делікатнішого очищення. І справді, для деяких людей вологе протирання може бути комфортнішим, особливо коли сухий папір спричиняє неприємні відчуття.

Але є нюанс: вологий папір містить не лише воду. До його складу можуть входити консерванти, ароматизатори та інші компоненти, які допомагають зберігати продукт або надають йому певних властивостей.

У медичній літературі описані випадки контактного дерматиту, спричиненого консервантами у вологих гігієнічних серветках. Зокрема, дослідники звертали увагу на метилізотіазолінон та споріднені речовини, які можуть викликати алергію в чутливих людей.

Тому найкраще вибирати засоби без ароматизаторів і не користуватися ними надмірно. Якщо після вологого паперу з’являються почервоніння, свербіж або печіння, його використання слід припинити.

Альтернатива – звичайна чиста вода, наприклад, підмивання за допомогою біде або гігієнічного душу. Важливо уникати надто сильного струменя, гарячої води й агресивного мила, а після очищення обережно промокнути шкіру.

Радимо також прочитати: А ви знали, що все життя сиділи на унітазі неправильно? Ось що кажуть лікарі…

Десять несподіваних фактів про туалетний папір

  1. Існує справжній патент, який допомагає розв’язати суперечку: як правильно вішати рулон туалетного паперу – щоб вільний кінець звисав спереду чи позаду, ближче до стіни? На кресленні американського винахідника Сета Вілера 1891 року папір звисає спереду, а не з боку стіни. Проте це лише історична конструкція, а не обов’язкове правило для всіх.
  2. Двошаровий туалетний папір з’явився значно пізніше за звичайний. Його промислове виробництво пов’язують із британською компанією St. Andrew’s Paper Mill у 1942 році. До цього м’якість і комфорт не були такими, до яких ми звикли.
  3. Чотири шари не завжди означають вигіднішу покупку. Товстішого паперу може знадобитися менше за один раз, але в рулоні нерідко менше аркушів. Тому варто порівнювати не лише ціну упаковки, а й довжину намотування.
  4. Білий папір не обов’язково шкідливий, а сірий – не обов’язково екологічний. Колір залежить від сировини та способу виробництва. Сам собою він не свідчить ні про безпечність, ні про вплив на довкілля.
  5. Туалетний папір виготовляють не лише з деревини. Для цього використовують перероблений папір, бамбукове та інше рослинне волокно. Однак екологічність залежить також від походження сировини, виробництва й транспортування.
  6. Напис «можна змивати» на вологих серветках не гарантує відсутності проблем. Вони можуть розпадатися у воді значно повільніше за звичайний туалетний папір і спричиняти засмічення каналізації. Найбезпечніше для труб – викидати їх у смітник.
  7. Великий рулон не завжди містить більше паперу. Виробники можуть змінювати ширину й довжину аркушів, кількість намотаних метрів і навіть діаметр картонної втулки. Тому дві однакові на вигляд упаковки можуть суттєво відрізнятися за кількістю паперу.
  8. Тиснення на папері – не лише прикраса. Рельєфний малюнок може допомагати з’єднувати шари та впливати на об’ємність і відчуття м’якості. Проте красивий візерунок не гарантує кращої якості.
  9. Туалетний папір – не те саме, що паперові рушники. Звичайний туалетний папір розрахований на відносно швидке руйнування у воді, тоді як рушники повинні зберігати міцність у вологому стані. Саме тому паперові рушники не варто змивати в унітаз.
  10. Один із найпростіших способів купувати вигідніше – рахувати ціну за метр. Для цього вартість упаковки потрібно поділити на загальну довжину паперу в ній. Такий підхід корисніший за порівняння лише кількості рулонів, хоча м’якість і міцність теж мають значення.

То який туалетний папір найкраще вибирати

Для щоденного використання найважливіші не кількість шарів, аромат чи гучні обіцянки на упаковці, а комфорт і відсутність подразнення. Зазвичай хороший вибір – м’який, достатньо міцний неароматизований папір, яким можна очищувати шкіру без сильного тертя.

Якщо сухий папір спричиняє дискомфорт, можна спробувати обережне очищення водою. А вологі засоби варто підбирати уважно, особливо людям із чутливою шкірою.

Історія туалетного паперу показує, як сильно змінилися наші уявлення про комфорт за останні століття. Те, що колись було незвичною новинкою й навіть рекламувалося як лікувальний засіб, сьогодні стало звичайною побутовою необхідністю. Проте й тепер найкращий вибір – не обов’язково найдорожчий рулон на полиці.

Радимо також прочитати: Що відбувається, коли ви змиваєте воду в унітазі: науковці показали те, чого ми не бачимо

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook