Кожного дня ми натискаємо кнопку змиву й навіть не замислюємося, що відбувається в туалеті в наступні кілька секунд. Здається, вода просто змиває все непотрібне. Насправді цей процес супроводжується утворенням дрібних крапель, які можуть підійматися в повітря та осідати на поверхнях.
19 листопада, у Всесвітній день туалету, розповідаємо про незвичайні дослідження, які допомогли побачити невидимі частинки під час змивання. Чи справді вони розлітаються по ванній кімнаті, чи захищає закрита кришка та як підтримувати гігієну без зайвого страху перед мікробами?
Невидима хмара, яка підіймається на півтора метра
У 2022 році науковці Університету Колорадо в Боулдері провели експеримент, результати якого опублікували в журналі Scientific Reports. Вони використали потужні лазери та камери, щоб зробити видимими дрібні частинки, які утворюються під час змивання води.
Досліджували громадський унітаз без кришки. На відео стало помітно, як із чаші вгору виривається хмара мікроскопічних крапель. Частина потоку рухалася зі швидкістю понад два метри за секунду, а вже за вісім секунд частинки досягали висоти приблизно півтора метра.
Це означає, що дрібні краплі можуть опинитися приблизно на рівні обличчя людини. Однак важлива деталь: експеримент показав поширення аерозолів, а не довів, що кожне змивання призводить до зараження.

Звідки в унітазі беруться ці частинки
Коли вода під тиском потрапляє в чашу, виникають турбулентні потоки. Вони розбивають частину води на краплі різного розміру, які можуть підніматися над унітазом.
Великі краплі порівняно швидко осідають, а дрібніші здатні певний час залишатися в повітрі. Таке утворення аерозолів відбувається не лише в туалеті, але саме тут важливий можливий контакт із мікроорганізмами, що містяться у воді та залишках біологічних виділень.
Якщо людина здорова й туалет регулярно прибирають, це не означає автоматичної високої небезпеки. Проте під час кишкових інфекцій забруднення поверхонь стає важливішим питанням, особливо якщо одним санвузлом користуються кілька людей.
Радимо також прочитати: Звичка довго сидіти на унітазі може зашкодити здоров’ю: чому?
Чи достатньо закривати кришку перед змиванням
Здавалося б, найпростіше рішення – опустити кришку. Однак дослідження, опубліковане 2024 року в American Journal of Infection Control, показало несподіваний результат.
Науковці використали вірус-бактеріофаг MS2, який слугував моделлю для вивчення поширення вірусних частинок. Вони досліджували забруднення поверхонь після змивання та порівнювали результати із закритою і відкритою кришкою.
Виявилося, що закривання кришки не забезпечило статистично значущого зменшення вірусного забруднення досліджених поверхонь. Тобто сама кришка не створює герметичного бар’єра й не гарантує захисту від поширення частинок.
Водночас це не означає, що закривати її безглуздо. Результати інших експериментів залежать від конструкції унітаза, розміру частинок та способу вимірювання. Кришка може обмежувати частину великих бризок, але покладатися лише на неї не варто.
Що з’ясувало нове дослідження 2026 року
У 2026 році в журналі Science of the Total Environment опублікували систематичний огляд досліджень аерозолів, які утворюються під час змивання унітаза. Науковці проаналізували 22 роботи та порівняли чинники, що впливають на кількість частинок.
Виявилося, що важливе значення мають об’єм води під час змиву, конструкція унітаза та кількість мікроорганізмів у воді. Натомість дані про вплив положення кришки, вентиляції та тиску води були неоднозначними.
Отже, немає одного універсального правила, яке повністю усуває утворення аерозолів. Найкращий захист – поєднання звичайної гігієни, регулярного прибирання та обережності під час інфекційних захворювань.

Чи можуть мікроби потрапляти на зубні щітки
Багатьох цікавить, чи безпечно зберігати зубні щітки поруч з унітазом. Дрібні частинки справді можуть переміщуватися повітрям та осідати на різних поверхнях, але сама наявність бактерій на щітці ще не означає, що вони потрапили туди саме після змивання.
Мікроорганізми також можуть надходити з ротової порожнини, рук та навколишнього середовища. Доведеної універсальної безпечної відстані між унітазом і зубною щіткою немає.
Практичне рішення – зберігати щітки вертикально, давати їм висихати й не допускати контакту між головками різних щіток. Якщо у ванній кімнаті мало місця, їх можна розташувати подалі від унітаза, але постійно дезінфікувати щітки через страх перед аерозолями не потрібно.
Радимо також прочитати: Навіщо кидати аспірин в унітаз?
Як правильно прибирати туалет і на що звертати увагу
Важливо мити не лише внутрішню поверхню чаші. Забруднення можуть накопичуватися на кнопці змиву, сидінні, зовнішніх частинах унітаза, кранах і дверних ручках.
Вдома регулярного очищення відповідними побутовими засобами переважно достатньо. Якщо хтось хворіє на кишкову інфекцію, необхідно частіше очищувати й дезінфікувати поверхні, яких торкаються руками, використовуючи засоби відповідно до інструкції виробника.
Особливо важливе миття рук із милом після відвідування туалету. Наприклад, американські Центри контролю та профілактики захворювань наголошують, що під час профілактики норовірусної інфекції антисептик для рук не замінює належного миття водою з милом.
Не змішуйте хлорвмісні засоби з кислотними очищувачами, оцтом або аміаком. Такі поєднання можуть спричинити виділення небезпечних газів.
Чи потрібно боятися кожного змивання
Ні. Науковці вивчають аерозолі, щоб краще розуміти можливі шляхи поширення мікроорганізмів, а не для того, щоб переконати людей боятися власного туалету.
Утворення дрібних крапель – звичайний фізичний процес, а ризик інфікування залежить від багатьох чинників. Наявність частинок у повітрі не дорівнює наявності небезпечної дози збудника.
Найкорисніше, що можна зробити вдома, – регулярно мити туалет, очищувати поверхні, забезпечувати провітрювання за можливості та не забувати про гігієну рук. І пам’ятати: навіть якщо після змивання все здається чистим, це не привід нехтувати звичайними правилами гігієни.
Радимо також прочитати: Мучить закреп? 10 перевірених народних засобів, які допоможуть вчасно ходити в туалет
