День святого Валентина як свято в Європі
В Європі День святого Валентина відзначають з XIII ст., у США — з 1777 року, а в нас — із початку 1990-х.
Про життя християнина Валентина (народився у II ст. н. е. в місті Терні — Римська імперія) майже нічого не відомо. Скупі факти про його трагічну біографію відкриваються з легенд, що суперечать одна одній. Розповідають, що єпископ Терні, будучи молодим, виявляв юним закоханим особливу увагу: допомагав писати листи із зізнаннями у коханні, мирив тих, хто посварився, дарував квіти молодим подружжям. Його заарештували буцімто через те, що римський імператор Юлій Клавдій II не дозволяв солдатам імперських легіонів закохуватися й одружуватися, а Валентин таємно вінчав легіонерів.
Коли Валентин сидів у в’язниці, він нібито закохався в сліпу доньку свого ката і зцілив її. Кажуть, щоправда, що було якраз навпаки: наглядач попросив Валентина вилікувати доньку, а та закохалася в опального священника. Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: «Твій Валентин». Звідси — й листівки-«валентинки» (їх активно почали використовувати з 1800-х років), і саме свято.
Дата страти святого Валентина збіглася з римськими торжествами на честь Юнони — богині любові. Цей день у Римі вважається початком весни. Згодом, як християнського мученика, що постраждав за віру, Валентина канонізувала католицька церква. А в 496 році римський папа Геласіус оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.
З 1969 року в результаті реформи богослужіння свято святого Валентина було вилучено з літургійного календаря католицької церкви (разом з іншими римськими святими, відомості про життя яких суперечливі й недостовірні). Втім, і до 1969 року церква не схвалювала й не підтримувала традицій святкування цього дня.
У День святого Валентина заведено дарувати одне одному подарунки і «валентинки»
А ще в це свято люблять влаштовувати весілля і вінчатися. Вважається, що це стане запорукою вічного кохання. У Західній Європі День святого Валентина почали відзначати з XIII століття, у США — з кінця XVIII століття.
Але є у світі деякі країни, які особливо відзначилися у святкуванні Дня святого Валентина. Передусім це Саудівська Аравія — єдина у світі країна, де це свято офіційно заборонено, до того ж під страхом великих штрафів.
І на Русі було своє свято закоханих, ось тільки відзначали його не взимку, а на початку літа. Воно було пов’язане з легендарною історією кохання Петра і Февронії й присвячене Купалі — язичницькому слов’янському богу, сину Перуна.
Традиція дарувати цього дня подарунки міцніла з кожним роком і для декого стала доволі успішним бізнесом. Наприклад, на початку минулого століття в американців було заведено посилати своїм нареченим марципани, які були доволі дорогі.
У Японії традиція дарувати цього дня солодощі з’явилася з подачі однієї великої фірми з виробництва шоколаду. Там почали святкувати День святого Валентина в 1930-ті роки, й досі шоколад залишається найпоширенішим подарунком. До речі, там День святого Валентина злегка нагадує «8 Березня для чоловіків», оскільки японські чоловіки отримують навіть більше подарунків, ніж жінки — наприклад, бритви, лосьйони, гаманці тощо.
У пристрасних французів у День святого Валентина заведено дарувати коштовності, а в романтичній Данії закохані посилають одне одному засушені білі квіти.
У Британії незаміжні дівчата 14 лютого встають до сходу сонця, стають біля вікна і дивляться на чоловіків. Згідно з повір’ям, перший чоловік, якого вони побачать, і є суджений.
Класична емблема Дня закоханих — червоні троянди, які, відповідно до античної легенди, з’явилися завдяки грецькій богині Афродіті: поспішаючи до коханого Адоніса, вона наступила на кущ білих троянд, і її божественна кров пофарбувала їх у червоний колір.
Хай там як, але нині ми маємо це свято як ще один привід нагадати тим, хто нам по-справжньому дорогий, про свої почуття.
Радимо також прочитати: Як відсвяткувати День святого Валентина смачно і корисно?
