Коливання температури, вологості й атмосферного тиску — значний стрес для організму. Особливо від нестабільної погоди страждають метеочутливі люди: самопочуття погіршується, знижується працездатність та імунний захист. Які вияви метеочутливості та як мінімізувати їхній негативний вплив на здоров’я, розповідає завідувачка відділення денного стаціонару КП «Луцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Маргарита Шията.
Низький тиск – проблема метеочутливих людей
— Найпоширеніший вияв реакції організму на зміну погоди — зниження артеріального тиску. На відміну від підвищеного АТ гіпотонія не завдає значної шкоди серцево-судинній системі, однак суттєво погіршує якість життя, — зазначає лікарка. —
Пониженим вважається тиск, менший за 90/60. Проте у багатьох людей він не викликає погіршення самопочуття. В інших при зміні нормального тиску 120/80 до 100/70 з’являється низка клінічних симптомів, що трактується як патологічний процес. Тобто гіпотонію як хворобу розглядають не за цифрами АТ, а при наявності характерної симптоматики.
При гіпотонії порушується кровопостачання важливих органів (мозку, серця, нирок та інших), настає кисневе голодування та дефіцит поживних речовин. Це призводить до появи характерних клінічних симптомів: запаморочення, головокружіння, пульсуючі головні болі, загальна слабкість, сонливість, в’ялість, прискорене серцебиття, відчуття холоду в руках і ногах, втрата свідомості. Також присутні дратівливість, порушення сну, розсіяна увага, апатія, порушення пам’яті, зниження працездатності.
Група ризику
— Жінки страждають на гіпотонію частіше, ніж чоловіки. Найбільш вразливі молоді худорляві дівчата, вагітні, люди похилого віку невеликої комплекції, хлопці в період швидкого росту організму, — каже Маргарита Шията. — Одна з головних причин гіпотензії у відносно здорових молодих людей — порушення в роботі вегетативної нервової системи. Фоном виникнення є нервові стреси, психологічні перевантаження, розумова перевтома, негативний психоемоційний стан, відчуття страху чи болю.
Спровокувати симптоми гіпотензії може різка зміна клімату, перепади атмосферного тиску, підвищене фізичне навантаження, перебування в душному приміщенні чи в переповненому транспорті, переїдання.
Крім того, гіпотонія може бути одним із виявів різних захворювань і станів: при серцево-судинних захворюваннях — атеросклерозі, серцевій недостатності, вадах серця; при порушенні водного балансу організму — зневодненні внаслідок кровотечі, поносу, недостатнього вживання рідини; при неконтрольованому прийманні лікарських засобів, зокрема гіпотензивних препаратів, сечогінних, нітратів, психотропних; при захворюваннях ендокринної системи (патологія щитоподібної залози), шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка, патологія підшлункової залози, вісцеральні болі), інтоксикаційних станах, авітамінозі; при захворюванні вен нижніх кінцівок, при тривалому ліжковому режимі.
Радимо також прочитати: Помилка при вимірюванні тиску, яку роблять практично всі
Лікування зниженого артеріального тиску
— Найперше треба визначити походження гіпотонії в конкретному випадку: чи це наслідок вегето-судинної дистонії, чи клінічний симптом серйозного захворювання. Для цього призначають низку лабораторних та інструментальних обстежень, — зазначає лікар. — Якщо пониження АТ викликане анемією, інфекцією, порушенням ритму чи гормональним збоєм, то лікування зводиться до терапії основного захворювання.
Проте частіше у молодих людей гіпотонія є ознакою вегето-судинної дистонії. Тоді лікування спрямоване на відновлення балансу нервової системи, підвищення життєвого тонусу, покращення психоемоційного стану. Велике значення має правильний режим роботи і повноцінний відпочинок. Якщо метеочутливий гіпотонік працює розумово, то потрібен активний відпочинок, і навпаки — при фізичній праці відпочинок має бути спокійним.
Корисним буде дозоване фізичне навантаження: ходьба 2–3 км на день, плавання, біг, катання на велосипеді, прогулянки на свіжому повітрі. Не менш важливий спокійний восьмигодинний сон. У «тренуванні» судин допоможе контрастний душ. Людям, схильним до гіпотонії, варто вживати більше рідини — 2–3 л води на день, збільшити в раціоні кількість міцного чаю, кави, солених страв. Їсти треба невеликими порціями 5–6 разів на день, голодувати не бажано, адже голод провокує зниження АТ. В холодну погоду не можна виходити на вулицю з відкритою шиєю і головою, тримати в теплі руки й ноги.
Якщо цих заходів недостатньо, можна скористатися фітопрепаратами. При нервовому збудженні, порушенні сну підійдуть седативні засоби — заспокійливий фіточай, настоянки з м’яти, глухої кропиви («пустирник»), глоду, валеріани. При астенії, загальмованості краще підійдуть елеутерокок, женьшень, лимонник, корінь імбиру. За потреби можна комбінувати тонізувальні препарати в першій половині дня і седативні — ввечері.
Радимо також прочитати: Чому падає тиск і що насправді допомагає його підняти?
Авторка – Ольга Юзепчук
