Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над питанням: чи можна виявити рак на ранній стадії? Адже саме від цього залежить успіх лікування. Сучасна медицина має потужний інструмент, який допомагає зробити перші кроки у пошуку відповіді — це аналізи на онкомаркери.

Онкомаркери — це особливі речовини, які з’являються в організмі у відповідь на розвиток пухлинного процесу. Їх можна знайти в крові навіть тоді, коли ще немає виражених симптомів. Саме тому довкола них існує чимало запитань і навіть міфів: хтось вважає, що один аналіз може одразу підтвердити або спростувати діагноз, інші — що це лише формальність. Правда ж знаходиться посередині.

Важливо розуміти: наявність онкомаркерів — це не вирок і не діагноз, а лише сигнал для більш глибокого обстеження. Вони допомагають лікарям зорієнтуватися, у якому напрямку рухатися далі, попередити можливі ризики чи вчасно помітити рецидив хвороби.

Що таке онкомаркери?

Онкомаркери — це специфічні речовини, які можуть вироблятися як самими пухлинними клітинами, так і здоровими тканинами у відповідь на розвиток новоутворення. Їх можна виявити у крові за допомогою лабораторних аналізів.

Умовно онкомаркери поділяють на дві великі групи:

• високоспецифічні — характерні лише для певного типу пухлини;

• низькоспецифічні — можуть з’являтися при різних патологіях, не лише онкологічних.

Важливо знати, що невелика кількість деяких маркерів може бути присутня навіть у здорових людей. Тобто, сам по собі результат аналізу ще не є остаточним діагнозом. Нормальний показник не завжди гарантує відсутність пухлини, а підвищений рівень не означає стовідсотково рак. Остаточний висновок робить лікар після комплексного обстеження та консультації з онкологом.

Радимо також прочитати: Від кісти до раку яєчників: на що кожній жінці треба звернути увагу

Коли призначають аналіз на онкомаркери?

Обстеження допомагає не лише припустити наявність злоякісного процесу, а й оцінити ризик рецидиву, вчасно виявити прогресування хвороби та перевірити ефективність лікування.

Лікар може направити на здачу аналізу, якщо у пацієнта спостерігаються:

• різка та невмотивована втрата ваги;

• постійні або періодичні болі у тілі;

• загальна слабкість, швидка стомлюваність;

• тривале підвищення температури до субфебрильних значень;

• незрозумілі зміни у результатах загального чи біохімічного аналізу крові (зростання ШОЕ, порушення кількості клітин).

Регулярно проходити дослідження рекомендується людям із групи ризику:

• тим, хто має спадкову схильність до онкології;

• пацієнтам із доброякісними пухлинами в анамнезі;

• тим, хто зазнав важкої інтоксикації;

• мешканцям екологічно неблагополучних регіонів чи територій техногенних катастроф;

• чоловікам після 50 років (рекомендовано тест на ПСА);

• жінкам — для профілактичного контролю стану шийки матки та молочних залоз.

Найпоширеніші види онкомаркерів

Хоча сьогодні відомо понад 200 видів онкомаркерів, діагностичне значення мають лише близько 20. Найчастіше досліджують:

• ПСА (PSA) — простатичний специфічний антиген. У нормі — до 4 нг/мл. Показник понад 10 нг/мл може вказувати на пухлину передміхурової залози, але підвищення можливе і при доброякісних змінах.

• РЕА — раково-ембріональний антиген. У нормі — до 5 нг/мл. Його високі значення спостерігаються при пухлинах травної системи, легень, щитоподібної та передміхурової залози, а також жіночих статевих органів. Легке підвищення можливе у курців чи при хронічних захворюваннях печінки й нирок.

• АФП (альфа-фетопротеїн). У дорослих його ріст часто сигналізує про рак печінки чи статевих залоз, а під час вагітності може свідчити про патології плода.

• СА 125 — маркер раку яєчників (значення понад 40 МО/мл найчастіше вказує на злоякісний процес).

• СА 15-3 — використовується для діагностики раку молочної залози (понад 38 МО/мл потребує додаткових обстежень).

• СА 19-9 — маркер патологій травної системи (норма до 37 МО/мл).

• СА 242 — допомагає виявити рак підшлункової залози та кишечника (критичний рівень — понад 39 МО/мл).

• UBC — використовується при діагностиці пухлин сечового міхура (норма до 15 нг/мл).

• Б2-МГ (бета-2-мікроглобулін). Підвищення понад 2 нг/мл може свідчити про лейкемію, лімфому або множинну мієлому.

• ХГЧ — хоріонічний гонадотропін. Його аналіз зазвичай призначають для підтвердження вагітності, але підвищені значення при її відсутності можуть вказувати на трофобластичні пухлини чи герміногенні новоутворення.

Як підготуватися до здачі аналізів?

Щоб результати були максимально точними, важливо дотримуватися простих правил:

• кров зазвичай здають вранці, натще (після 8–12 годин голодування);

• напередодні варто уникати жирної їжі, алкоголю та інтенсивних фізичних навантажень;

• за годину до аналізу не рекомендується курити;

• у день дослідження бажано відпочити 10–20 хвилин перед забором крові;

• краще не проводити тест одразу після медичних процедур (біопсії, фізіотерапії, рентгенографії);

• для контролю в динаміці важливо здавати аналізи в одній і тій самій лабораторії та приблизно в однаковий час.

Для чоловіків перед тестом на ПСА радять утриматися від статевих контактів щонайменше тиждень. А жінкам тести на пухлини статевої системи варто робити не під час менструації.

Радимо також прочитати: При яких проблемах зі шкірою потрібно терміново звернутися до онколога

Як проходить процедура?

Аналіз полягає у заборі венозної крові за допомогою вакуумної системи. Потім зразок центрифугують, відокремлюючи сироватку, яку змішують з реактивами. Спеціальний аналізатор оцінює реакцію та видає результат, який надходить у комп’ютерну систему.

Важливе зауваження

Онкомаркери не можна розглядати як єдиний і остаточний метод діагностики. Їх показники можуть змінюватися при різних станах — від запальних процесів до стресу. Тільки лікар-онколог може правильно інтерпретувати результати та призначити додаткові дослідження.