Сучасна пластична хірургія творить дива. Допомагає змінити обличчя, збільшити груди, зменшити ніс, підтягнути повіки, стати стрункою без голодування і виснажливих фізичних навантажень. Донедавна тільки зірки шоу-бізнесу, відомі і заможні люди могли собі дозволити пластичні операції. Зараз вони стали набагато доступнішими. Що варто знати перед тим, як зважитися на пластичну операцію, розповідає лікар-комбустіолог, пластичний хірург Роман ТРАЧ.
– Найчастіше до пластичних операції вдаються жінки. А чи є чоловіки серед пацієнтів пластичних хірургів?А підлітки, діти?
– Безумовно! Зараз дуже багато чоловіків звертаються до пластичних хірургів. Хоча жінок, треба визнати, більшість, адже вони більше уваги звертають на свою зовнішність.
Дітей приводять до пластичного хірурга, як правило, із вродженими вадами, наприклад відстовбурчені вушка, проблеми з носиком тощо.
Інколи звертаються і підлітки. В усьому винні культ штучності і комплекси, які розвиваються на його фоні. Через це 15-річні дівчатка потай від батьків накачують собі губи, щоби були, як в Анжеліни Джолі, або приходять і кажуть: «Вставте мені імплантати, бо хочу груди п’ятого розміру» чи «До випускного хочу виглядати саме так і не інакше». Вони не усвідомлюють усієї серйозності операції. Тоді все роз’яснюємо і запрошуємо прийти разом із батьками.
– За статистикою кожна сьома жінка хоче мати більший бюст. Тож збільшення грудей має бути найпоширенішою операцією в естетичній хірургії…
– Це не зовсім так. Тенденція того, що багато жінок хоче збільшити молочні залози, зумовлена синдромом Барбі, пропагандою вільного статевого життя. І як наслідок цього – кожна жінка хоче бути сексуально привабливою і апріорі мати великі груди. Але це не означає, що операції зі збільшення молочних залоз найпоширеніші.
– Чи трапляється відмовляти пацієнта від операції?
– Так, іноді. По-перше, кожне оперативне втручання має свої покази. І деколи пацієнт не усвідомлює, що певне оперативне втручання може принести йому гірший результат, ніж є. Проте інколи лікарі йдуть на поводі у пацієнтів і беруться задовольнити їхні бажання. І тоді, коли результат не відповідає очікуванням пацієнта, лікарі мають проблеми. Коли знаємо наперед, що результат буде не таким, якого очікує пацієнт, намагаємося його не відмовити від операції, а радше переконати скористатися іншим способом для усунення проблеми.
По-друге, окрім показів до проведення операції, враховується стан здоров’я пацієнта в цілому. По-третє, з пацієнтом індивідуально обговорюються нюанси підготовки до операції, перебігу післяопераційного періоду та всі можливі ускладнення, які можуть виникнути внаслідок проведення оперативного втручання. І тільки тоді ухвалюється спільне рішення лікаря і пацієнта про проведення операції.
Тому етап підготовки до проведення оперативного втручання займає найбільше часу. Треба поспілкуватися, довідатися, якого результату хоче пацієнт. Треба обговорити й узгодити кожен нюанс!Звісно, технічно можна зробити все. Але навіщо це робити, якщо це буде некрасиво?
Пацієнт має усвідомлювати, що пластична операція – серйозна річ, яка залежить від багатьох факторів, не тільки від роботи хірурга. Кожна людина – це індивідуальна історія. Її творять двоє, а править третій: творить пацієнт і лікар, а править – Господь.
– Чи варто їхати за кордон, щоб зробити пластичну операцію?
– Я вважаю, що немає потреби, і поясню чому. Річ у тім, що у вартість пластичної операції входить вартість медикаментів, наркозу, ліжко-дня і, безумовно, робота хірурга. І якщо за операцію, до прикладу імплантацію молочних залоз, у Польщі заплатиш у злотих, у Німеччині ця ціна буде у євро, у Британії – у фунтах, то в Україні – у гривнях. З іншого боку, якщо працювати з хорошими імплантатами, то й ціна буде відповідною. Адже ціна імплантатів становить левову частку у вартості операції. Зауважу: клінік є багато, але з-поміж них пацієнт обирає одну, до якої ляже душа. Точніше, обирає хірурга, якому довіриться.
– А як знайти «свого» пластичного хірурга?
– Тільки завдяки спілкуванню. Не телефоном, не онлайн, а особисто. «Алло, а у вас збільшують груди? Скільки коштує? Добре, запишіть мене на наступний вівторок на операцію» або «Цей лікар мене оперував, і ти йди до нього» – так не робиться.
Треба зустрітися з хірургом, поговорити з ним, знайти спільну мову. Завдяки особистому спілкуванню з лікарем, пацієнт отримує ту інформацію, яку він більше ніде не знайде: про хід операції, матеріали й обладнання, яке використовується, тонкощі післяопераційного періоду і т.д. З іншого боку, лікар може краще зрозуміти, чого пацієнт хоче.
