Діти Сім'я

У домі бешкетник? 7 способів домовитися з дитиною без криків і покарань

Здають нерви? Не кваптеся карати дитину! Є дієвіші способи, як вгамувати непосиду і приборкати нечему.

Вередують, бешкетують, лізуть куди не слід – так роблять усі діти і нічого дивного чи поганого у цьому немає. Цього вимагає їхня природа, жага пізнання навколишнього світу і надлишок енергії. Та іноді дитина стає настільки непосидючою і, на думку батьків, некерованою, що дорослим уривається терпець. У такі моменти не спішіть карати дитину! Психологи стверджують, що є дієвіші способи контролю та виправлення дитячої поведінки.

1. Спосіб природних наслідків

Суть цього способу полягає у тому, що батьки зовсім не беруть участі у покаранні. Малюка карають природні наслідки його неправильної поведінки.

Наприклад, дуже поширена проблема – дитина не прибирає своїх іграшок після ігор. Що ви часто робите у такій ситуації? Так, сваритеся, а потім самі ж прибираєте іграшки. Або ж після сварки дитина самостійно прибирає, але потайки ховає образу на вас.

А коли малюку заманеться знайти улюбленого паровозика чи медведика, ви покірно шукаєте іграшку серед безладу, щоб потішити дитину.

Що ж радять робити психологи? Вони наполягають на тому, що батьки мають привчати дітей відповідати за власні вчинки змалку навіть якщо вчинки мають негативні наслідки.

У ситуації з іграшками спеціалісти радять відсторонитися, не нервувати. Так, ви вже неодноразово пояснювали дитині, що іграшки треба прибирати. Вона це добре знає. Наступного разу, коли дитині знадобиться її улюблена іграшка, нехай спробує знайти її самотужки і зрозуміє: коли у речах лад – зробити це набагато простіше. Не дратуйтеся, спокійно поясніть малюку, що ви зараз зайняті і не маєте часу шукати іграшку.

Але! Не вдавайтеся до способу природних наслідків, якщо:
– природні наслідки небезпечні для здоров’я чи безпеки малюка;
– дитина ще не зможе зробити висновку з уроку( наприклад, таким чином не відучиш немовлятко гризти іграшки).


2. Спосіб жартів

Цей спосіб радять застосовувати до малюків, які переживають чергову вікову кризу. Найтиповіша ситуація – дитина влаштовує показову істерику при сторонніх, вимагаючи нової іграшки, солодощів чи ще чогось. Мама б’є малюка по сідничках, намагається якнайшвидше заспокоїти і забрати зі сторонніх очей. Або ж навпаки – починає вмовляти, втішати, що ще гірше, адже тоді дитина відчуває, що мамою можна маніпулювати і далі.

Часто в таких істериках малюки вже й самі раді заспокоїтися, але припинити плакати – для них означає програти при сторонніх. У такій ситуації допоможе жарт. Без образ і змушувань, по – доброму пожартуйте.

Наприклад: “Ой, хто це в нас застряг у землі? Це ж ріпка! Тягнемо-потягнемо, витягнути не можемо. Будемо кликати бабусю, Жучку, онучку. Кликати?” Спочатку малюк здивується, почне з недовірою до вас прислухатися, а потім дуже швидко включиться у гру. Дитина буде вдячна вам за те, що вирішили конфлікт так невимушено і не принизили її при цьому перед сторонніми.


3. Спосіб міцних обіймів – холдинг

Ваше завдання – фізично зупинити карапуза, який розбушувався. Можна перехопити й утримати руку малюка, який кидає на підлогу посуд. Посадити на коліна і міцно обійняти забіяку. Звичайно, спочатку він буде брикатися, кричати і всіма силами рватися назад на поле бою.

Ваше завдання – не піддаватися на провокації, міцно обіймати і спокійним голосом пояснювати, що так себе вести недобре. “Дитина повинна відчувати, що її люблять, навіть коли вона погано поводиться, – говорить психолог. – Тому дуже важливо, щоб ваші дії були не тільки стримуючими, але і заспокійливими. Тримайте і одночасно обіймайте. Говоріть твердо, але дружелюбно, не зриваючись на погрози і образи”.

Тісний фізичний контакт мами і дитини творить справжні чудеса, недарма холдинг – терапію застосовують при лікуванні аутизму і гіперактивності.

Однак пам’ятайте: малюку має бути комфортно і зручно, не тисніть сильно. Якщо відчуєте, що він розслаблюється і притискається до вас, значить ви все робите правильно.


4. Спосіб крижаного спокою

Іноді необхідно не піддаватися на провокації дитини. Вона може випробовувати вас. Наприклад, малюку не купили омріяну іграшку, він починає злитися, розкидати все довкола, кричати. Не реагуйте, вийдіть з кімнати, дайте дитині можливість «випустити пару».

Пізніше поверніться у кімнату і спокійно спитайте : “Закінчив? А тепер треба прибирати. Впораєшся сам чи тобі допомогти?”. Таким чином малюк переконається, що агресивна поведінка не дає позитивних результатів і припинить її практикувати.

Пам’ятайте! Бути спокійним – не означає бути байдужим. Допоможіть малюку прибрати, якщо він прохає. Обійміть його, скажіть що все одно його любите.


5. Спосіб перерви (тайм-аут)

Невеличка пауза під час конфлікту дає можливість його учасникам трохи охолонути, заспокоїтися. Трьохрічному малюку видається смішним, що він кидається хлібом за столом. Усі прохання лише підштовхують його. Не підвищуйте голос, спокійно візьміть малюка і виведіть до іншої кімнати. При зміні обстановки дитина швидко заспокоїться і, коли повернеться до столу, поводитиметься добре.

Пам’ятайте, що тайм-аут – не покарання самотністю. Ви цілком можете піти в іншу кімнату разом з дитиною. Адже мета – не ізолювати, а допомогти малюкові перервати неприпустиму поведінку. І звичайно, кімната не повинна бути темною і лякливою.


6. Психологічні ігри

У віці 2-5 років для дитини надзвичайно важливо відчувати себе значущою особистістю. Спробуйте не вказувати дитині, що робити, а трохи хитрувати – хай малюк думає, що він сам прийняв рішення, яке і було вам потрібне. Наприклад: “Поїдемо у поліклініку на автобусі чи прогуляємося парком? “, Схитруйте – нехай він думає, що сам прийняв вигідне вам рішення. “Поцікавтеся:” Ти прибереш іграшки зараз або після мультика? “. Або ж можна йти на невеличкі поступки – наприклад, сходіть пограти з малюком у м’яча, якщо він так хоче, а потім дитина з’їсть суп. “Я ж тебе послухала і грала у м’яча, тепер твоя черга слухатися”.

АЛЕ: Не поступайтеся в принципових питаннях. Якщо залазити на зламані гойдалки не можна, бігати по дорозі не можна, – значить, не можна ніколи.


7. Спосіб торгу

Психологи вважають, що діти більш раціональні, ніж ми думаємо. Тому, якщо виникають певні ситуації, де можна домовитися, сміливо робіть це! Наприклад: « Добре, давай подивимося ще цей мультик, а потім прибереш іграшки».

Однак не поступайтеся! Будьте тверді – один мультик – значить один. Не дозволяйте малюку маніпулювати собою і випрошувати ще і ще, інакше цей спосіб у вас не діятиме.
Успіхів у вихованні ваших малюків!