Квітник Майстер-клас

Райська прикраса саду – троянда: правила посадки і догляду

Троянда – безперечна королева саду, і свій трон вона займає цілком заслужено. Сліпуча пишна аристократка споконвіку надихає художників і захоплює поетів. Але троянди дуже капризні і вимагають чітко продуманого догляду.

Вирощують безліч сортових і гібридних троянд, докладний опис яких піде, мабуть, не на один рік. Фахівці умовно поділяють їх на групи:

  • Паркові троянди – густолисті ранньоквітучі чагарники заввишки близько 1,5 м, широко затребувані в міському озелененні. До групи включені такі види, як шипшина голчаста, троянда бурбонська, шипшина даурська, шипшина смердюча та ін.
  • Чайно-гібридні троянди – вузькопірамідальні або розлогі кущі висотою 50-90 м з ніжними і витонченими квітками. Сорти: Крайслер Імперіал, Івнінг Стар, Вінервальд, Фольклор, Анкл Уолтер, Мабелла та ін.
  • Троянди групи Флорибунда – зимостійкі, невибагливі красуні висотою від 30 до 120 см, що відрізняються неймовірно пишним і рясним цвітінням. Сорти: Акіто, Зальцбург, Матангі, Лілі Марлен, Ганна Кокер, Нью Дейлі Мейл та ін.
  • Троянди групи Грандифлора – сильнорослі (до 2 м) кущі, за формою квіток схожі на чайно-гібридних «сестер», але такі ж зимостійкі і рясно квітучі, як троянди-флорибунди. Сорти: Куін Елізабет, Комсомольський вогник, Лев та ін.
  • Поліантові (багатоквіткові) троянди – низькорослі (30-40 см) густогілкові рослини, безперервно і рясно квітучі до самої осені. Сорти: Оранж тріумф, Зе Фейрі, Бордер Кінг та ін.
  • Плетисті (кучеряві) троянди – приголомшливої краси рослини з гнучкими довгими (до 5 м) пагонами-батогами і яскравими дрібними квітками. У свою чергу плетисті троянди поділяються на 3 групи: рамблери, клаймберт і клаймбінги.
  • Мініатюрні троянди – розкидисті кущі з ніжними, запашними міні-квіточками діаметром близько 4 см. Сорти: Даніела, Ред Каскад, Грін Айс, Хі-хо і ін.
  • Грунтопокривні троянди – невисокі компактні рослинки з сланкими або спадаючими пагонами, що утворюють щільний квітучий килим. Сорти: Макс Граф, Моцарт, Фіона, Кніпс, Сноу Карпет.

Зрозуміло, що згадані сорти – всього лише крапля в морі «мільйона троянд». Але зауважте! Старі сорти інших культур поступово сходять зі сцени, поступаючись дорогою новинкам. Але не троянди! Прекрасні королеви забуття не терплять, тому сьогодні в ботанічних садах і приватних розаріях успішно сусідять і сучасні гібриди, і культивари, виведені кілька століть тому, такі як Ла Рейн Вікторія, Анрі Мартен, Троянда Мунді, Маршал Нейл, Баронеса Ротшильд, Рэтхем Троянд.

Коли садити

У відкритий грунт середньої смуги троянду рекомендується висаджувати восени, з перших чисел вересня до середини жовтня, або навесні, в кінці квітня.

Агротехніка

Серед садівників королева квітів славиться культурою норовливої. Ця характеристика вірна лише частково, адже троянда ніколи не вередує без приводу.

Якщо ви забезпечите красуні гідний догляд, вона змінить гнів на милість і відповість на турботу пишним цвітінням:

  • Троянди – не дуже вологолюбні рослини, тому посилено поливати їх не потрібно. У літні місяці грунт розарію помірно зволожують у міру просихання поверхневого шару, витрачаючи на кожну дорослу рослину по 10-12 л відстояної, нагрітої на сонці, води. Частий полив (через 2-3 дні) потребують тільки кущі-першачки. Навесні, коли троянди формують молоді пагони і листя, посадки поливають інтенсивно, а напередодні осені подачу води скорочують до мінімуму, щоб грунт під рослинами не закислювався і не перетворився в розсадник грибкових інфекцій. «Поїти» троянди рекомендується рано вранці, до початку спеки, або в післяобідній час, щоб до настання ночі листя встигла просохнути. До речі, традиційного поливу з шланга «їх величності» не люблять.
  • З другого року життя, троянда вимагає регулярного внесення добрив. Після весняної обрізки грунт під кущами заправляють сульфатом амонію або аміачною селітрою (20 г/м2), через 12-15 днів азотну підгодівлю повторюють. В період бутонізації та після закінчення цвітіння рослини підживлюють. Добре відгукуються троянди і на внесення органіки: курячого посліду, гною і деревного попелу. У липні подачу азотовмісних добрив припиняють, а в кінці серпня – початку вересня в грунт розарію закладають суперфосфат і калійну сіль (30-40 г/м2).
  • Протягом літа грунт під трояндами рекомендується щодекади розпушувати на глибину 15-20 см з одночасним видаленням бур’янів.

У рік посадки йде формування трояндових кущів, тому вашими завданнями в цей час повинні стати регулярна прищіпка молодих пагонів і видалення крихітних бутонів, які досягли розмірів просяного зернятка. У другій половині літа дозвольте бутонам розвинутись повністю, але після цього все одно обірвіть.

Технологія посадки

Для облаштування розарію підберіть в саду сонячну ділянку, захищену від холодного вітру. Рясно і довго троянди квітнуть тільки при хорошому освітленні, але спекотні полуденні години воліють проводити в легкій прохолодній півтіні. Не варто вибирати під посадку сирі низинні ділянки з високим заляганням ґрунтових вод, інакше коріння рослин будуть гнити. Грунт розарію збагачують перегноєм або торфокомпостом (10-15 кг/м2), кістковим борошном і деревним попелом (по 200-300 г/м2) і суперфосфатом (30-40 г/м2).

Посадити троянду не складніше, ніж будь-яку іншу рослину:

  • Підготуйте саджанець: гострим стерильним ножем укоротіть пагони до 15-20 см, трішки підріжте корені. На 2-3 години поставте юну троянду у воду.
  • Викопайте на ділянці круглий котлован діаметром 45-50 см, глибина якого повинна бути на 10-12 см більше висоти земляної поділки саджанця.
  • Розпушіть дно садовими вилами і вилийте в котлован відро розчину «Гетероауксину» (1 таблетка препарату/ 10 л поливної води).
  • Занурте коріння саджанця в яму і прикопайте з усіх боків, ущільнюючи кожний шар грунту. Майте на увазі, що місце щеплення після посадки повинно бути заглиблене у грунт на 3-4 см.
  • Навколо саджанця, на відстані 30-35 см від центрального пагона, насипте невисокий земляний вал, щоб вийшов «кратер», межі якого не дозволять розтікатися поливнвй воді.
  • Щедро полийте знову посаджену рослину, після чого на найближчі 10 днів притініть її від яскравого сонця тонкою тканиною або папером.
  • По завершенні робіт замульчуйте грунт під кущами товстим (3-5 см) шаром торфу або садового грунту. Для паркових троянд в ролі мульчі можна використовувати соснову кору або тріску.
  • Наступний полив ділянки здійснюється на третій день.

Зверніть увагу! Троянди осінньої посадки треба засипати грунтом повністю, щоб перші заморозки не погубили незміцнілі рослини.

Правила обрізки

У догляді за трояндами найскладнішим і відповідальним заходом вважається обрізка кущів, яку проводять тричі за сезон:

  • Навесні. До початку сокоруху рослини звільняють від слабких, сухих і невдало розташованих гілок. Обрізанню підлягає і рясна прикоренева поросль щеплених примірників. Можна залишити кілька міцних паростків, які в поточному сезоні будуть цвісти.
  • Влітку. Санітарна процедура, під час якої обрізаються плоди, що вже розгорнулись, зів’ялі квіти і надто дрібні пуп’янки.
  • Восени. Проводиться для підготовки троянди до зими. По ходу робіт вирізаються зламані, сухі та хворі пагони, які забирають у рослини харчування і силу.

Молоді екземпляри досить легко переносять стрижку і швидко обростають свіжою зеленню. Кущі похилого віку відновлюються неохоче, тому приводити їх у порядок потрібно обережніше.

Джерело