Життєві історії Корисно

Перерва – це не крок назад або Навіщо нам потрібен відпочинок

Здавалося б, відповідь на це питання очевидна. Але не всі розуміють справжню важливість відпочинку. Багато людей живуть роками без відпустки, а потім не знають, звідки у них взялася депресія і невдоволення життям. А насправді ці речі взаємопов’язані.

Моя мама, повертаючись з роботи, ніколи не бігла з порога на кухню терти картоплю на деруни або крохмалити підковдри. Вона лягала на 20 хвилин подрімати – і тільки потім приймалася за домашню роботу.

Крім того, нескінченно боролася з моєю впертістю, доводячи, що після школи корисні гри в «Тихіше їдеш – далі будеш», а не синуси-косинуси. Приводила в приклад епізод з «Москва сльозам не вірить», в якому Катерина, повертаючись з заводу, насамперед сідала на диван відпочити. Прямо в робочому костюмі і ботах.

Тільки мені нічого не допомагало. Я вважала, що відпочинок – доля слабких, а ті, хто має цілі, повинні працювати двадцять чотири години на добу.

Подруга вже 10 років не бере відпустку. 10 років дівчина не купається ні в Чорному, ні в Червоному, ні в Середземному морі, не піднімається на Говерлу або вулкан Тейде, не ходить вулицями Будапешта, Кракова та Львова і не милується краєвидами Дніпра. Вона спить по 5 годин на добу і наполегливо робить кар’єру, щиро вірячи, що будь-яка пауза відкине її на кілька років назад. Ось тільки тіло підводить: впав зір, пустують нерви, і серце працює з перебоями.

Я довго брала з неї приклад, поки не дізналася про закон нейтрального положення. Він простий, як теорема Піфагора.

Для будь-яких змін в житті потрібна зупинка. Привал. Можливість перевести дух, витерти піт, з’їсти лазанью і підфарбувати губи. Перевірити рівень пального у власному енергетичному баку, щоб уникнути ризику застрягти посеред дороги.

Неможливо на повному ходу вписатися в поворот. Нереально вибратися з лісу, не зупинившись і не визначивши північ-південь. Нікому не під силу засвоїти всі шість уроків без обов’язкових змін.

Паузи потрібні на кожному кроці: перед стрибком у воду або в висоту, перед взяттям фінішного акорду під час виконання Бетховена або високої ноти в романсі «Не буди спогадів», перед виходом на сцену і початком нових відносин. Щоб збрехати чи сказати правду.

Ми зупиняємося під час різдвяних свят і на червоне світло. Фігурист – перед виконанням потрійного розвороту. Шахіст – обдумуючи наступний хід. А якщо паузи ігнорувати і мчати зі швидкістю двісті кілометрів на годину – нас зупинять обставини: застуди або досить серйозні хвороби, аварії, пожежі і землетруси.

У житті все ритмічно: день-ніч, зима-літо, вдих-видих. Навіть на дискотеці чергуються швидкі і повільні композиції. Навіть в залі тренажери ставлять на профілактику.

Так що правий був якийсь просвітлений, стверджуючи, що в житті обов’язково повинні бути моменти, коли з нами нічого не відбувається: ми просто сидимо і дивимося на світ. А світ в цей час дивиться на нас.

Автор Ірина Говоруха