Сало містить арахідонову кислоту, що належить до ненасичених жирів. Вона входить до складу клітинних мембран, є частиною ферменту серцевого м’яза.
У салі є й інші цінні незамінні жирні кислоти. Причому за їхнім вмістом (близько 10 відсотків) сало випереджає вершкове масло. Саме тому біологічна активність сала уп’ятеро більша, ніж у вершкового масла і яловичого жиру.

Що ж до насичених жирів, то їх у салі чимало. Але якщо споживати сало в розумних кількостях, то атеросклерозу можна не боятися. Надто якщо їсти продукт з салатом із сирих овочів, заправлених нерафінованою олією і натуральним оцтом (яблучним або виноградним), який є сильним антиоксидантом.

Не дивно, що сало застосовують у народній медицині. Як зовнішній засіб воно нерідко є дієвішим за різні патентовані мазі.

Біль у суглобах.

На ніч змастити смальцем, зверху покласти папір для компресів, закутати вовняним шарфом і залишити компрес на всю ніч. Замість смальцю можна використовувати старе свиняче сало, перекручене через м’ясорубку, до якого додати трохи меду.

Порушенні рухливості суглобів.

100 г свинячого жиру змішати з 1 ст. ложкою кухонної солі, втерти у суглоб. Накласти зігрівальну пов’язку.

Мастит.

До місця запалення прикласти старе сало.

Екзема.

2 ст. ложки смальцю змішати з 2 білками курячих яєць, 100 г пасльону і літром соку з чистотілу. Ретельно перемішавши, суміш настоювати 2–3 дні, потім змащувати нею хворі місця.

Зубний біль.

Невелику скибочку несоленого сала прикласти до хворого зуба між яснами і щокою на 15–20 хвилин. Зубний біль поступово вщухає.