Життєві історії Сім'я

Дівчинка для олігарха, або Як я працювала в ескорт-сервісі

Вона мріяла про кар’єру моделі, а її долю вже вирішили. Вона мала стати слухняною лялечкою, аби її було зручно підкладати під багатіїв.

…Її запевняли, що російське модельне агентство, шанс навчатися в якому вона виборола не лише завдяки красі, а й важкій праці, цілком легальне. Показували офіційні документи з підписами російських та закордонних метрів модельного бізнесу, обіцяли сплатити половину вартості навчання.

Таня гадала, що доведеться добряче попрацювати, торуючи шлях у модельному бізнесі, а виявилося – її долю вже вирішили менеджери агентства. Вона мала стати лише слухняною лялечкою, аби її було зручно підкладати під котрогось із багатіїв.


КВИТОК В ОСТАННІЙ “МОДЕЛЬНИЙ” ВАГОН

“Фотографіями модельок у глянцевих журналах я переймалася анітрохи не більше, ніж дівчата, які навіть і не мріяли про модельний бізнес”, – заспокоїла нас аж ніяк не зоряна красуня Тетяна. Однак природа наділила дівчину надзвичайно фотогенічною зовнішністю, обдарувала розкішним волоссям. Тому ще зі студентської лави Таня брала участь у всіх без винятку конкурсах краси.

На одному з конкурсів у Польщі до неї підійшов шляхетно вбраний фарбований блондин з журі й вручив пропахлу дорогими парфумами візитку. Виявилося, відоме російське агентство зацікавилося її зовнішніми даними й запрошує на роботу з подальшим гарантованим працевлаштуванням в Європі чи Японії – на бажання.

Як найгарнішій (на думку представника агентства) дівчині, Тетяні вручили „щасливий квиток у професійний модельний бізнес” – 50-відсоткову знижку на навчання у Москві.

Топ-менеджер агентства надіслав всі потрібні документи, неодноразово телефонував, і вже за кілька місяців Таня купувала квиток до Москви.

…У модельному агентстві їй одразу ж пояснили, що попит на моделей російської школи за кордоном обмежений, тому „вскочити в останній вагон” пощастить не всім. Але Тетяна вирішила не перейматися, вона вже сплатила $ 350 – частину суми за курси (дефіле, тренажери, шейпінг і „мейк-ап) – й налаштувалася на важку працю.

Щоб підтримувати дівчат у тонусі, приблизно раз на тиждень приїздили успішні моделі нібито з-за кордону. Вони розповідали, що закінчили курси й одразу отримали запрошення на роботу до перспективних кутюр’є-початківців. Успіх, за їхніми розповідями, залежав від… якісного відеоролика, який агентство розіслало в найуспішніші модельні будинки Франції, Англії та Австрії.

Тут-таки топ-менеджер агентства організовував моделькам знімання. За це потрібно було викласти якихось $2000. Хто марив кар’єрою, біг діставати їх. Але видурювання грошей у дівчат, як кажуть, було лише квіточками.


БРЮНЕТКИ – НАПРАВО, БЛОНДИНКИ – НАЛІВО!

Таню відібрали до групи елітних довгоногих красунь. Моделей берегли й пестували, але найкраще у їхній групі почувалася окрема каста – натуральних блондинок. Цим дівчатам, подейкували, навіть одяг купували за рахунок агентства. Чим вони займалися – невідомо, але точно не дефілювали.

Часто поріг агентства переступали дівчатка, які, м’яко кажучи, не зовсім дотягували до рівня манекенниці. Вони автоматично поповнювали іншу групу „моделей”. В оголошенні було приблизно таке: „Агентство набирає для безплатного навчання симпатичних 18-23-річних дівчат, струнких, зростом не нижче за 170 см, комунікабельних. Наявність закордонного паспорта бажана”.

Вряди-годи ці дівчатка виїздили за кордон – нібито працювати офіціантками, танцівницями, консьєржками, але не поверталися. На їхнє місце приходили інші – такі ж амбітні й наївні. Цю групу розпустили, як тільки діяльністю агентства зацікавилися правоохоронці.

Коли в Тетяни й ще кількох дівчат виникли підозри з приводу „підпільної” діяльності агентства, топ-менеджер з пафосом заявив їм: „Не смійте думати нічого поганого про агентство: двоє з наших випускниць стали дружинами олігархів, ще одна вийшла заміж за відомого композитора, а зовсім нещодавно уклали шлюб наша найперспективніша модель і син одного скандальновідомого політика!”.

Однак щовечора дівчаткам у примусово-добровільному порядку наказували супроводжувати на прийоми і вечірки грошовитих москвичів. Мажори переглядали фото у кабінеті директора агентства і вибирали “дівчину на вечір”.


КРЕВЕТКИ ДЛЯ “КРАСІВЄНЬКОЙ ХОХЛУШКИ”

„Чого ви хотіли?! – обурювався той самий топ-менеджер. – Ви ж підписали контракт, а вміння супроводжувати шановану людину на вечірку необхідне професійній моделі!”.

А те, що за умовами негласного договору між власником агентства і „шанованою людиною”, остання мала законне право залишитися у супроводі дівчини й на ніч, воліли не озвучувати. Як і те, що модельне агентство було причетним до елітної проституції…

…На одній з імпрез черговий товстосум прошепотів Тетяні на вухо: „Вижу, на твоей Украине тебя не научили кушать креветки… Что же, придется научить тебя этому делу в гостинничном номере!” – і вщипнув дівчину за сідницю.

– Я тоді втратила самоконтроль. Скочила, наче ошпарена, з-за столу й гаркнула: “Пішов ти знаєш куди, дядю? – згадує Тетяна. – До мого супутника – де й взялися! – одразу підскочили охоронці, офіціанти, запитали, чи не потрібна допомога. Він сказав їм, що все під контролем і додав, що „фанатєєт от красівєньких наглих хохлушек”.

Пізніше подруги-моделі розповідали їй, що той старий – власник мережі супермаркетів у Москві й Пітері, елітних бутиків і лісового бізнесу. Він щоразу вибирає собі нову дівчинку для супроводу й завжди тягне її в ліжко. Йшло до того, що з Тетяною розірвуть контракт і вона залишиться в чужій країні без даху над головою.

Їй пощастило. Старий товстосум не поскаржився господареві агентства. Навпаки, натякнув, що відтепер вибиратиме хохлушок – мовляв, з ними він знаходить спільну мову.

– Ще трохи – і мені довелося б лікуватися у „дурці”, а потім довго киснути у ванні, відмиваючись від цього модельно-помиєчного бруду, – зітхає Тетяна. – Я змоталася додому за першої ж нагоди, так і не отримавши вистражданого та оплаченого престижного свідоцтва такої собі „дівчинки для олігарха”.

Таня повернулася і таки ні про що не шкодує.

Ольга ГЕМБІК