Діти Здоров'я та краса

Чому дитина погано говорить

Психолог детально пояснила, чому діти погано говорять, які причини порушення мовлення і що робити батькам у такій ситуації.

Практичний психолог Катерина Гольцберг  у своєму блозі пояснила, чому у дітей розвивається порушення мовлення.

“Можливо, це вас і здивує, але в сучасному світі комунікацій та цінності інформації однією з найпоширеніших є проблема мовного розвитку дітей. Кожна друга дитина у віці від двох до чотирьох років потрапляє до мене, як до психолога, із затримкою мовного розвитку.

Тенденція зростання подібних проблем спостерігається останні 20 років у всьому світі. Але якщо на початку 70-х такі порушення були всього у 4% дітей, то на сьогоднішній момент число дітей з цим діагнозом зросла майже в сім разів.

Мова – необхідна умова повноцінного розвитку людини, бо це не тільки засіб спілкування, а й засіб мислення, уяви, управління своєю поведінкою, усвідомлення своїх почуттів і себе як особистості. Для розуміння проблеми важливо знати, що мова буває активною і пасивною.

Активна мова – це безпосередньо те, що дитина говорить, тобто може вимовити вголос. Пасивна виражається у формі розуміння чужої мови, наприклад, ви просите дитину подати вам телефон, і вона подає вам саме телефон, а не щось інше, що знаходиться в його полі зору. Він відрізняє ложку від вилки, стілець від табуретки, цукерку від олівця, звичайно ж, за умови, що ви самі не плутаєте назви.

У дітей розвиток активної і пасивної форми мови відбувається не одночасно. Вважається, що дитина спочатку вчиться розуміти чужу мову, просто слухаючи оточуючих, а потім вже починає говорити сама. Тобто його пасивна мова розвивається раніше.

У чому причини затримки мовного розвитку?

Розповім типовий випадок. На прийомі трирічний малюк. Увійшовши до кабінету, він пролітає повз мене в сторону яскравої іграшки, навіть не зупинивши на мені погляд. Здається, що нікого крім нього в кабінеті і немає. Поки дитина зайнята іграшкою, вона не відповідає на питання, не реагує на подразники, і навіть мама не може нічим привернути його увагу. Але от іграшка набридла малюкові, і він, звернувши свій погляд на маму, вимовив: “А-аа”. Мама витягує з сумки пляшку з компотом і вручає хлопчикові. Він задоволений. Тільки їй самій відомо, що означало це “а-аа”, але по реакції видно, що вона “вгадала”.

За час усієї зустрічі було ще кілька протяжних голосних, на які мама реагує миттєво, як фокусник, дістаючи з сумки їжу, іграшки та інші, цікаві дитині, предмети. Незабаром малюкові набридли всі ці маніпуляції, і він затягує вже протяжне гучне “А-аааа!”. На цей сигнал мама реагує витягом з надр сумки планшета. З цього моменту малюк затихає, і відвернути його увагу від заповітного гаджета вже нічим неможливо. Це не конкретний приклад, це типовий випадок.

Причин порушень мови може бути безліч, і затримка мовного розвитку – часто результат цілого комплексу в тій чи іншій мірі виправних проблем. Але набагато важливіше на більш ранніх етапах помічати деякі невідповідності, і тоді багато проблем можна уникнути.

 

British nurse talking to young child and mother

Що варто зробити?

Перше, що я рекомендую, – перевірити у дитини слух. В принципі при будь-яких проблемах з мовою візит до отоларинголога не буде зайвим. Мені відомий випадок, коли порушення слуху у дитини виявили вже при прийомі до школи. До цього здібний за природою хлопчик навчився читати по губах. Проблема з’ясувалася, коли артикуляція чужих людей стала сильно відрізнятися від артикуляції його близьких.

Отоларинголог може виявити й іншу проблему – занадто коротку вуздечку або занадто великий язик, що може викликати труднощі при говорінні, в результаті чого дитина воліє мовчати.

Затримку мовного розвитку здатний виявити і лікар-невролог. Так що планові походи до нього в рекомендовані терміни пропускати не варто. Пам’ятайте, що мова людини починає формуватися з народження, і до того, як дитина вимовить перше слово, його мова проходить такі стадії розвитку, як гуління і лепет. Саме відсутність цих стадій може виявити невролог.

Бувають випадки, коли затримку мовного розвитку “віщують” інші супутні діагнози – обставини народження, періоду вагітності, генетичні порушення, патологічний (підвищений або знижений) тонус м’язів і ін.

Слід знати, що затримка мовного розвитку – одна з головних ознак дитячого аутизму. Якщо у малюка виявляються відставання мовного розвитку і симптоми відсутності прагнення до контактів, можна припустити, що ця дитина – аутист. Такі діти не посміхаються, вони не пожвавлюються при вигляді батьків, часто не дивляться в очі. Але діагноз такий дитині ви не маєте права ставити самостійно. Тільки кваліфікований дитячий психіатр може поставити діагноз аутизм. Психолог теж не має на це права, він може всього лише припустити, але для постановки діагнозу направить дитину до лікаря.

“Побутові” причини затримки мови

Назвемо першу так – “заспокійливий гаджет”. Безумовно, за той проміжок часу, поки в руках у малюка заповітний планшет або телефон, мама встигає зварити борщ, випрати і повісити білизну, нагодувати молодшого братика, тата і навіть вигуляти собаку … Але, як правило, у дитини, яка рано пізнала принади “комп’ютерної життя “, -не тільки проблеми з мовою, вона розкоординована, у неї яскраво виражені спалахи агресії, проблеми з харчуванням, засипанням, вона довго не може заспокоїтися при мінімальному роздратуванні.

Важливо розуміти, що мозок маленької людини розвивається в послідовності, яка передбачає якісні переходи від одного ступеня розвитку до іншого, де кожен попередній є основою подальших ступенів або стадій розвитку. Предметно-маніпулятивна діяльність – основна в період дитинства, за якою слідує предметна. Дитина в цей період розвивається за рахунок дослідження предметів з навколишнього його світу. І в цей період реальний кубик в руках малюка безпосередньо розвиває його. Він може взяти його в руку, в рот, лизнути, кинути на підлогу, постукати їм по іншому кубику і т.д. Але кубик на екрані планшета не володіє набором властивостей, необхідних малюкові, і, природно, не може стимулювати розвиток мозку, дати розуміння властивостей і якостей предметів. Адже властивості всіх віртуальних предметів однакові – плоский гладкий екран! І гордість, з якою батьки вихваляються один одному про те, як спритно їх малюк управляється з планшетом, – абсолютно хибний посил.

Тому правило номер один: до трьох років – ніяких гаджетів! Комп’ютерні ігри можна вводити в діяльність дитини тільки після того, як вона освоїла традиційні види дитячої діяльності – малювання, конструювання, сприйняття і твір історій. Коли малюк навчиться самостійно гратися в звичайні дитячі ігри – рольові, маніпулятивні, моторні, логічні.

 

Пам’ятайте про розвиток дрібної моторики, але разом із загальною

Про розвиток дрібної моторики – окрема розмова. Багато хто вже знає, що розвиток дрібної моторики якимось дивним чином впливає на розвиток мови, і мами з чисто материнським завзяттям змушують малюків працювати пальчиками. Дійсно, мозок людини влаштований так, що, говорячи простою мовою, ділянки головного мозку, що відповідають за мову і дрібну моторику, пов’язані, і, розвиваючи одну ділянку, ми стимулюємо розвиток іншої.

Це, до речі, часто використовують і у дорослих людей при ураженнях головного мозку (інсультах). В процесі реабілітації їм рекомендують в’язати, вишивати, ліпити і т.д.

Але дрібну моторику неможливо розвивати, не розвиваючи загальну, а це – вміння дитини вправно і скоординовано рухатися. Наприклад, кидати і ловити м’яч, стрибати, рухати синхронно руками, ходити по сходах і по бордюрі (діти дійсно це дуже люблять!). Іноді прості вправи на координацію рухів – ліплення, малювання олівцями, застібання ґудзиків, шнурування – можуть серйозно стимулювати розвиток мови.

Мінус – батьки, які розмовляють різними мовами

Часто мовленнєвий розвиток, як не дивно, гальмує двомовне середовище. Величезна кількість сімей в сучасному світі складаються з людей різних мовних культур і є дво- або багатомовними. У дітей, що живуть в багатомовнії сім’ї, – своєрідні особливості в розвитку мови. Але нормальний розвиток двомовної мови буде формуватися за умови, якщо дитина буде постійно чути цю мову, і якщо у неї немає відставань у психічному розвитку.

Вважається, що багатомовні діти опановують вимовну частину мови повільніше і так само повільніше сприймають звукові поєднання в мові. Але, по-перше, багато залежить і від особливостей самих мов: близькі по граматичних конструкціях та вимові мови засвоюються простіше і швидше, ніж зовсім різні (втім, як і у дорослих). Чим сильніша різниця у вимові одного і того ж слова мовою матері і батька, тим складніше його засвоєння. Дитині потрібно засвоїти не лише словесну назву тих чи інших предметів, а й співвіднести їх на одній і на іншій мові між собою.

Дитина не говорить? Можливо, винна мама

І найдивовижнішим чином затримка мови проявляється у дітей, мами яких проявляють гіперопіку. Такі мами, будучи перфекціоністками, просто не дають можливості дитині заговорити. Вони вловлюють бажання малюка за рухом його руки, підкинутій брові або відхиленню куточків губ. І у такої дитини просто немає необхідності говорити! Її розуміють навіть не з півслова, а з півбукви!

Мова – це діяльність, яка має свою структуру. І на першому етапі важлива ПОТРЕБА говорити. А вона не виникне, якщо мама по першому жесту дитини буде давати їй необхідне і працювати “перекладачем” для решти світу. Ця ситуація вельми зручна для дитини, і сам малюк навряд чи захоче виключити цей комфорт, його потрібно виводити звідти на мовне спілкування саме батькам. Дитина повинна усвідомити, що мова їм необхідна, що без неї вона не отримає бажане.

Що робити батькам, чиї діти погано говорять?

Враховуючи все вищесказане, потрібно розуміти, що якими б не були початкові проблеми затримки мовного розвитку, все-таки основною причиною може бути те, що самі батьки не вважають за потрібне багато розмовляти зі своєю дитиною. Не чуючи в достатній мірі мову дорослих, не бачачи артикуляції і не маючи можливості їй наслідувати, малюк буде відставати в мовному розвитку. Не можна забувати, що мовний і розумовий розвиток тісно пов’язані, і не сформована вчасно мова може спричинити за собою відставання в розумовому розвитку.

Для розвитку мовлення дитини, перш за все, необхідно створити сприятливі умови. Найголовніше – якомога більше говорити з дитиною. Вона повинна постійно чути мову, звернену до нього, а не з екрану телевізора. Для цього слід постійно коментувати всі побутові ситуації і події життя малюка. Наприклад, збори в садок, прибирання ліжка, прогулянку, процес їжі. Важливо описувати все, що ви бачите з дитиною, все, що ви робите, і все що ви відчуваєте, називаючи все простими словами, намагаючись не використовувати надто довгих і складних слів. Допомога в розвитку мови надають читання і заучування віршів, рахівниць, які можуть супроводжуватися діями, що відображають суть того, що відбувається.