Здоров'я та краса Народна медицина

Чебрець вилікує алкоголізм

Чебрець застосовують як потогінний засіб, він має чітко виражену заспокійливу, болетамувальну, ранозагоювальну, протисудомну та сечогінну дію.

Ця дивовижна запашна рослина – чебрець – має чимало назв: богородська трава, материнка, чебрець повзучий, чебрець боровий, мала материнка.
Чебрець має сильний, приємний аромат. Його стебла – сланкі, численні. Листя і квіти – дрібні. Період цвітіння припадає на червень та липень, а дозріває він у вересні, саме в цей час рекомендують заготовляти траву.

Першу згадку про цю цілющу рослину зафіксовано у літописах, що датуються ІІІ тис. до н. е. Її назва походить від латинського «thyo» – жертвоприношення. Безліч народів, зокрема й наші предки-слов’яни, приносячи жертви богам, клали на вогнище чебрець. У Єгипті його використовували під час бальзамування мумій, греки цінували заспокійливу властивість чебрецю, у Вірменії відваром із материнки лікували катаракту в старих, на Тибеті застосовували у боротьбі з дитячими інфекціями, а в Індії чебрецем лікували печінку й нирки. Монголи цінували відхаркувальну властивість, у французів материнкою лікували хімічні опіки. Болгари використовували чебрець під час лікування гастриту.

Чебрець має широкий спектр лікувальних властивостей: антисептичну, бактерицидну, проти гіпертонічну. Його застосовують як потогінний засіб, він має чітко виражену заспокійливу, болетамувальну, ранозагоювальну, протисудомну та сечогінну дію. Його використовують при лікуванні невралгій і невритів, захворювань шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи. Завдяки наявності ефірних олій чебрець застосовують у лікуванні захворювань органів дихання та застуд.

Різні препарати і збори з чебрецем використовують в офіційній медицині. А ще він містить флавоноїди, камедь, жири, дубильні речовини, смоли, гіркоти, олеонолову, тритерпенові, тімунову, урсолову, кавову, хінну, хлорогенову кислоти тощо. Також чебрець має незначну кількість вітамінів та мікроелементів.

Варто пам’ятати і про протипоказання лікувальних препаратів, що містять чебрець. Його не рекомендують застосовувати при вагітності, захворюваннях щитоподібної залози, печінки та нирок.

Зазвичай у медичній практиці використовують настої, відвари, екстракт та олію чебрецю. У деяких рецептах народної медицини застосовують порошок із сухого листя або насіння, його, наприклад, рекомендують вдихати хворим при непритомності.

Препарати можна виготовляти як зі свіжого чебрецю, так і з сушеного. Без попередньої обробки свіжий чебрець застосовують для лікування ран, виразок, шкірних захворювань. Для цього вживають подрібнену траву, яку накладають на уражені ділянки шкіри. Подібним же способом його використовують для зменшення набряків, болю і свербежу після укусів комах. До речі, про таке застосування чебрецю писав ще Авіценна. У довідниках з народної медицини можна знайти різні варіанти препаратів з чебрецю залежно від захворювань. Проте найбільш поширені настої, які заживають при лікуванні туберкульозу, бронхіальної астми, захворюваннях дихальних шляхів, бронхів і легенів, при невралгіях, неврозах, безсонні, запаленні нирок та сечового міхура, як сечогінний і загальнозміцнювальний засіб.

Для лікування захворювань органів дихання, крім заживання всередину настоїв чи відварів, застосовують інгаляції. Найпростіший варіант – залити окропом чебрець і дихати парою. Але краще використовувати для цього олію чебрецю.

При нежиті настоєм трави промивають ніс, а при болях у горлі його використовують для полоскання. Настій як краплі застосовують при захворюванні очей. Олією або екстрактом чебрецю лікують герпес і запальні захворювання шкіри. Олію чебрецю застосовують і в ароматерапії. Летючі речовини, які містить ця рослина, мають антисептичну й тонізувальну дію, сприяють зменшенню головного і суглобового болю, зняттю напруги, хорошому сну. Для цього можна за прикладом давніх жерців використовувати і дим тліючих рослин, але запах диму досить специфічний. У селах сушене листя та квітки чебрецю іноді кладуть у подушки.

Здавна у народній медицині чебрець використовують як протиалкогольний засіб. Вважається, що він сприяє виробленню стійкої відрази до спиртних напоїв. Також препарати з чебрецем позитивно впливають на статеву функцію. Для лікування та профілактики простатиту й імпотенції в народній медицині зазвичай використовують чебрецеву олію та настої.

Чебрець – чудовий медонос. Мед, який бджоли виготовлять з нектару, зібраного на цій рослині, характеризується не лише неймовірним ароматом, що нагадує роздолля степів та навіює солодкі спогади про літо, а ще й має вишуканий смак. Висушені квіти материнки використовують для декору та ароматизації житла.

Ось така вона, чудодійна й універсальна трава чебрець! Не полінуйтеся зібрати цілющий чебрець про запас, і він знайде гідне місце у вашій сімейній аптечці!