Консультація лікаря

Жіноча безплідність: причини, діагностика та варіанти лікування

В яких випадках можна говорити про безпліддя? Що призвоить до жіночого безпліддя і як його діагностують? Які є методи лікування безплідності?

Вагітність — дуже складний процес. На кожному його етапі можуть виникнути проблеми та спричинити безпліддя. Про жіноче безпліддя говорять, якщо вагітність не настає попри регулярні спроби протягом певного часу, а також якщо дві або більше вагітності поспіль завершилися викиднями. Більшість випадків жіночої безплідності можна вилікувати за умови своєчасного звернення до лікаря, частину — за допомогою ЕКЗ.

Що призводить до жіночої безплідності

Причиною номер один є порушення овуляції. Щомісяця в яєчнику дозріває фолікул. В середині менструального циклу він досягає повної зрілості, а тоді лопається, і з нього виходить готова до запліднення яйцеклітина. Це й є овуляцією. Овуляція — ключова умова для запліднення, якщо її немає, зачаття неможливе. Овуляцію регулюють гормони, тож її відсутність зазвичай спричинена гормональними відхиленнями. Найчастіше це синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) та порушення з боку щитоподібної залози.

Інші часті причини:

Непрохідність фаллопієвих труб — зазвичай є наслідком перенесеного сальпінгоофориту або інших запалень у малому тазу.
Цервікальний чинник (порушення з боку шийки матки) — найпоширенішим є звуження цервікального каналу внаслідок перенесеного запалення чи хірургічної травми. Можлива також зміна складу слизу шийки, тоді вона стає занадто в’язкою і непрохідною для сперматозоїдів.
Ендометріоз. Він може створювати механічні перешкоди для зачаття, наприклад, коли ендометріоїдна тканина заважає яйцеклітині потрапити в маткову трубу. Також настанню вагітності перешкоджає високий вміст простагландинів. Відіграє роль й аутоімунна складова захворювання.
Міома матки — пухлина створює перешкоду для імплантації ембріона в ендометрій, а якщо йому це все ж таки вдалося, вона заважає його розвитку.

Чинниками, які підвищують ризик безпліддя у жінок, є:

зайва вага;
вік старше 35 років;
куріння;
незбалансоване харчування;
стрес.

Як діагностують жіночу безплідність

Головне в діагностиці безплідності — це виявлення її причини. Іноді це відбувається швидко, наприклад, на УЗД виявляється аномальна будова матки. Іноді діагностичний пошук триває кілька тижнів. Буває, що попри всі зусилля виявити причину так і не вдається, тоді ставлять діагноз «безпліддя неясного генезу».

Діагностику жіночої безплідності ведуть за такими напрямками:

Доказ наявності овуляції.
Оцінка оваріального резерву.
Оцінка гормонального статусу.
Визначення прохідності фаллопієвих труб.
Дослідження матки.
Оцінка стану цервікального слизу.

Методи лікування жіночої безплідності

Індукція овуляції

Для усунення проблем з овуляцією використовують гормонотерапію, а саме індукцію овуляції, тобто викликають її штучно за допомогою гормональних препаратів. Цей метод є самостійним у разі деяких захворювань, наприклад, СПКЯ. Також він може бути етапом однієї з допоміжних репродуктивних технологій.

Внутрішньоматкова інсемінація, ВМІ

Метод використовують переважно у разі цервікального чинника безплідності. Щоб підвищити шанси успіху, ВМІ іноді поєднують з індукцією овуляції.

Екстракорпоральне запліднення, ЕКЗ

ЕКЗ використовують у разі трубній безплідності, неуспіху попередніх методів (індукції овуляції, ВМІ), а також у разі безплідді неясного генезу.

Інтраплазматична ін’єкція сперматозоїда, ІКСІ

Це варіант ЕКЗ, у якому сперматозоїд за допомогою мікроголки вводять у яйцеклітину, і так домагаються запліднення. У лікуванні жіночої безплідності метод використовують у разі занадто щільній оболонці яйцеклітини, яка є непереборною перешкодою для сперматозоїдів.

Донорські яйцеклітини

Використання донорських яйцеклітин розв’язує проблему безпліддя, спричинену неналежною якістю власних яйцеклітин. ЕКЗ з високоякісною донорською яйцеклітиною має високі шанси на успіх.

Медичні центри «Мати та дитина»: