Історія про те, як мануальна терапія зіпсувала життя
Лікування остеохондрозу (від грецького osteon – кістка, сhondros – хрящ) для Ірини стало важким життєвим випробуванням.
Сьогодні пані Ірина, ще все-таки перебуваючи у пошуку ефективних методів лікування, намагається тверезо проаналізувати усе, що сталося дев’ять років тому.
У 36 років, після того, як відхворіла важкою формою грипу, побувала в санаторії. Оскільки давно відчувала негаразди з хребтом, погодилася на сеанси мануальної терапії.
По приїзді почувалася так, мов літала на крилах. Але невдовзі почалося: спершу дивували дивні напади плаксивості, шуми в голові, потріскування, “вогняні” змійки в ділянці хребта.
Далі – гірше: ставали чавунними ноги, а то й взагалі віднімалися. За щастя було почистити картоплю на обід для сім’ї – але не слухалися кисті рук. Спершу думала, що це проблеми психологічного характеру, та й деякі лікарі переконували, що недуга розвивається на основі нервового виснаження.
З часом з’ясувалося, що усі негаразди – через проблеми з хребтом. Позаду було багато сповнених болю років, нерозуміння причини проблеми. Нині є гірко набутий досвід і застереження для тих, хто легковажно ставиться до проблем зі своєю життєвою віссю, святою святих організму.
Пані Ірина переконана, що перш ніж вдатися до лікування, треба рятуватися не тільки від болю, але й думати про майбутнє. Бо воно після невдалого лікування може бути несподіваним.
Найперше, обов’язково зверни увагу на того, у чиї руки ти віддаєш своє здоров’я: адже той, хто допоміг твоєму сусідові, не обов’язково зарадить тобі.
Болить голова, серце, живіт? Винен хребет!
Ґрунтовно про остеохондроз розповідає невролог Людмила ШЕБЕКО.
– Мануальна терапія є дієвим методом лікування остеохондрозу (дистрофічно-денегеративного процесу в міжхребцевих дисках) тільки тоді, коли його проводить спеціаліст. Але якщо провести мануальну терапію там, де є протрузія (випадіння) диска – то у результаті можна отримати порушення функцій спинного мозку. Бо що є спинний мозок? Образно кажучи – він нагадує “дерево” з гілками. І коли на якомусь рівні його передавити, – “гілки” гинутимуть.
Коли остеохондрозом уражений шийний відділ хребта – можуть виникати головні болі, запаморочення, затерпання кінцівок.
А все тому, що хребетна артерія (на рівні шостого шийного хребця входить в отвір хребетного стовбура й на рівні другого – виходить) не тільки постачає кров’ю головний мозок, а й “відповідає” за больові сигнали.
Остеохондроз грудного відділу – це біль у грудях, що може імітувати, приміром, захворювання серця. Виникає в результаті защемлення корінців спинномозкових нервів на рівні грудного відділу.
Проявами недуги в поперековому відділі стають больові відчуття в нижніх кінцівках, ділянці тазу та спини.
Коли біль надзвичайно гострий, – говорять про “простріл” люмбаго. Спазми м’язів під час тривалого болю стають причиною порушення кровообігу, а подразнення спинного мозку призводять до розвитку парезів та порушення функції різноманітних органів. А це вже не просто зміна якості життя, а втрата працездатності.
Ефективно пролікуватися – значить вчасно звернутися до спеціаліста й організувати самого себе. Згідна, що не можна бездумно звертатися до так званих “управлювачів дисків”, особливо тих, що не мають жодного стосунку до медицини й офіційного підтвердження про спроможність практикувати (якщо лікування – приватне).
На превеликий жаль, невропатологи й нейрохірурги спостерігають велику кількість ускладнень, часто незвротних після таких вправлянь. Так, методів і способів лікування – чимало, але, наголошую, визначення їх – тільки в компетенції спеціаліста.
Остеохондроз розвивається від… нашої ліні
Де ж криється причина того, що остеохондрози помолодшали? – поцікавилися, власне, у спеціаліста мануальної терапії Юрія ПЕЧЕРСЬКОГО.
– У наших непроглядних лінощах… Ліньки робити ранкову гімнастику. А вона ж бо повинна стати звичкою, такою, як-от чищення зубів. Щоб, коли її не виконав, почувався некомфортно. А в нас усіх – гіподинамія.
Вранці дзвонить телефон – схопилися різко, відповідно, розслаблені м’язи, “захищаючись”, різко скоротилися – і маєте подарунок – болі в спині, простріл тощо. А якби м’язовий корсет був тренований – не так просто було б остеохондрозу вас здолати.
І гіподинамія – не єдиний фактор ризику. Є іще й професійний: у гімнасток, балерин, вантажників, робота яких вимагає тривалого скорочення м’язів спини.
У результаті – порушення живлення дисків. А є ж іще, приміром, неправильна постава, звичка горбитися й сутулитися. Це особливо стосується школярів, які сидять за партами, не пристосованими до зросту – робоча поверхня столу має знаходитися на середині відстані між талією та лопатками. Треба тримати голову прямо, не опускати плечі…
Не віриться, але це теж причина, що призводить до захворювання – у моїй практиці вже була десятирічна пацієнтка з остеохондрозом. А жінки, що мають препогану звичку носити важку сумку в одній руці. Та не думайте про примарний ефект – розподіліть вагу рівномірно у дві руки.
На мою думку, причина виникнення цього захворювання має ще й генетичне підґрунтя: коли хворіли близькі люди – діти часто хворіють теж. А стосовно лікування скажу, що тут все надзвичайно індивідуально.
Так, ваша читачка має рацію: якщо з якихось причин лікар чи його методика викликає в тебе тривогу – не йди до нього. І не слухай порад сусіда, – бо вам, приміром, вистачить масажу протягом чотирьох сеансів, а іншому – мануальної терапії протягом десяти, а третьому – не можна робити й легкої гімнастики.
Не даю порад телефоном, не оглянувши попередньо пацієнта, бо, наголошую, керуюся саме питанням індивідуального підходу. Шукайте. Думайте. Будьте пильні того, на чому спите – ліжкові вигини, велетенські подушки можуть погано прислужитися.
І ще. Радив би одну хорошу річ – профілактор Євмінова. Якщо мати його вдома, можна виконувати і лікувальну, й профілактичну гімнастику. Не з рекламною метою, але зауважу – простий у використанні і дає фору багатьом складним і дорогим тренажерам.
Завше пам’ятайте – історію хвороби, так само, як і одужання, кожен пише сам…
