«Як вижити в декреті» – ця фраза звучить від кожної третьої жінки, яка перебуває в декреті, – каже психолог Анжеліка Едуардівна. І пояснює, чому такі відбувається і чому жінкам так важко пережити декрет.
“Потерпи, всі через це проходили”
“Причина у тому, що очікування і реальність стали протилежностями у повсякденному житті? Тому що немає усвідомленості між задуманим і втіленим. Багато проблем в житті людей трапляється через інфантильне уявлення, оскільки в нашій голові живуть дивні уявлення, які псують людям життя.
Наприклад, багато чоловіків уявляє собі, що якщо жінка сидить з дітьми вдома, то вона цілодобово відпочиває і розслабляється, – «Вона ж в декреті»! У зв’язку з цим чоловік чекає, що найвродливіша дружина зустріне його з роботи, радісна, весела, відпочила, свіжа.
Зустріти вона зможе, це зрозуміло, але можливо без ідеальної вечері, і не завжди з прибраною квартирою.
“Що їй, складно, чи що? Я прийшов додому – зустрінь мене, як годиться!”
Найважче і дуже поширене навантаження в материнстві – психологічне, оскільки жінка в процесі 24/7. У цей період дуже важливо знайти той самий баланс між власними потребами і потребами дитини.
Взагалі поняття «материнство» можна розглянути, як своєрідні гойдалки, адже буквально сьогодні дитина добре поспала, поїла, протягом дня поводилася чудово, і ви відчуваєте багато енергії і сил, що все під силу, і будуєте грандіозні плани на майбутнє. А завтра все навпаки… Цей дисонанс весь час: радість і відчай, бадьорість і втома йдуть пліч-о-пліч протягом усього материнства.
Суспільні стереотипи і почуття провини – «потерпи, всі це проходили, не встигнеш озирнутися, як дитина виросте і т.д.» – змушують жінку ігнорувати втому і поганий настрій. І з кожним днем напруга накопичується, внутрішня «посудина» виснажується і всі негативні емоції беруть гору, мов лавина сходить на взаємини з сім’єю, відбуваються сварки, крики, непорозуміння, в результаті – сльози й істерики з боку дружини.
Адже дуже часто, в спробі бути успішною мамою і дружиною, більшість жінок відсувають власні бажання на другий план, і як правило не помічають, як стикаються з емоційним вигоранням.
Адже емоційне вигорання найчастіше виникає там, де щодня панує багатозадачність, рутина, постійна включеність і відсутність особистого часу на задоволення своїх потреб.
Основні стадії вигоряння:
I. «Напруга», на цій стадії відбувається усвідомлення того, що «мені погано, я дуже втомилася, мені важко», АЛЕ я роблю все через силу. У зв’язку з цим з’являються тривожні думки і незадовільність собою.
II. «Резистенція», на цій стадії відбувається усвідомлення, що сили покидають, і те, що можна було зробити на I стадії, на II вже не особливо виходить. Зникне сон, апетит, відбувається неадекватне емоційне реагування на дії інших (упустили книжку, голосно поставили склянку і т.д.)
III. «Виснаження», на цій стадії відбувається усвідомлення того, що вже нічого не радує, не хочеться контактувати з людьми, апатія. На цій стадії з’являється емоційна відстороненість, постійне відчуття злості і роздратування на оточуючих.
! Якщо ви помітили у себе схожі симптоми, дуже ВАЖЛИВО вчасно звернути на це увагу, і не вдавати, що нічого не сталося…
Що допоможе у такому випадку
- прогулянки або скайп-зустрічі з друзями і подругами;
- мамські спільноти;
- спорт;
- спілкування з колишніми колегами;
- товариство людей зі схожими інтересами – навчання, хобі, захоплення і розваги;
- мініподорожі, проведення часу без дітей, для зміни обстановки;
- повернення цінності стосунків у парі, а не тільки батьківської комунікації;
- визнання того, як багато робить жінка, навіть якщо цього не видно, і подяка за це.
Якщо ви не змогли знайти вихід з даної ситуації самостійно, варто звернутися до психолога”.
