Життєві історії Сім'я

Дозволяйте собі те, що приносить вам радість

Багато жінок в цій історії побачить себе і зрозуміє, чому так важливо робити те, що приносить задоволення. Пам’ятайте: ви гідні любові, турботи, поваги і подарунків.

Вона хотіла на ручки. Мама була зайнята. Вона хотіла на ручки – і плакала. Мама була зайнята. Вона продовжувала хотіти і плакати. Мама була зайнята. Вона перестала хотіти. І перестала плакати. Хороша дівчинка.
Вона хотіла гратися – але не можна – «мама спить, вона втомилася». Вона перестала хотіти. Зручна дівчинка.
Вона хотіла іграшку – не було грошей. Вона перестала хотіти. Розумна дівчинка.
Вона хотіла собаку. Не було можливості. Вона перестала хотіти. Слухняна дівчинка.
Вона хотіла красиву сукню – як у Світланки з 6-А класу. Не було можливості. Вона перестала хотіти і продовжила доношувати светр двоюрідної сестри. Практична дівчинка.
Вона хотіла заміж – щоб виїхати звідти, де не можна хотіти і немає можливостей, туди – де є місце можливостям і бажанням. Але не вийшло. Вона перестала хотіти. Прогресивна дівчина.
Вона хотіла відзначати Новий рік з коханим. Щоб було свято, якого у неї не було в батьківській родині. Але коханий весь час був зайнятий. Вона перестала хотіти. Розуміюча жінка.
Вона хотіла дітей. Але було з ким створювати сім’ю. Вона перестала хотіти. Практична жінка.
Вона хотіла виїхати з країни. Але потрібно було доглядати за мамою. Вона перестала хотіти. Дбайлива дочка.
Вона хотіла поїхати у відпустку. Але потрібно було працювати. Вона перестала хотіти. Лояльна співробітниця.
Одного ранку вона нічого не хотіла. Вона їла прісну кашу і нічого не хотіла. Вона вже добре знала, що хотіти безглуздо.
Її раптово стало все влаштовувати. Немає нічого з того, що вона хотіла, – ну й добре, тепер уже вона нічого й не хоче. Подруга сказала, що це просвітлення. Що всі проблеми від очікувань, а у неї очікування самі пройшли, це смирення, це благо. Вона не знала, благо це чи ні. Їй було вже все одно.
Навколишні запитували, чи хочеться їй чогось. «У мене все добре, у мене все є» – потискувала вона плечима і відверталася до стіни. У неї вже давно була депресія, але її це влаштовувало, тому що вона вже давно забула, що означає хотіти.
Їй потрібно було на роботу. Але вона не хотіла – вона не розуміла навіщо. Їй не потрібні були гроші – адже вона нічого не хотіла.
«Не кисни» – говорили їй подруги. «Піди розвійся». «Ти ж жива-здорова, а в Африці діти голодують». Їй було все одно.
Вона не відчувала смак життя. Вона не відчувала життя. Вона втратила життя. Вона майже перестала їсти. Вона схудла. Ослабла. Перестала виходити з дому. Зрідка замовляла продукти. І то в основному заради замовлення котячого корму. Кішку вона вже давно не любила, але не могла від неї позбутися. Відповідальна жінка.
Одного разу доставка не приїхала. Їй довелося вийти в магазин за котячим кормом.
«Я ХОЧУ МАШИНКУ !!!» – вона почула, як розривалася в істериці якась дитина.
Її очі наповнилися сльозами. Вона не розуміла чому. Вона розридалася. Прямо біля каси, оплачуючи корм. Вона побігла додому. Вона ридала три дні, не перестаючи. Її захльостувало то відчай, то дика лють. Вона не розуміла чому.
«Я теж хочу машинку» – і вона раптом перестала плакати. І посміхнулася, подумавши про маленький іграшковий автомобіль, який вона хотіла в 4 роки. І знову почала ридати.
Вона раптом почала згадувати, чого вона хотіла протягом останніх сорока років. Хотіла і не отримувала. І від відчаю переставала хотіти. «Не хотіти» – здавалося, не так боляче, ніж хотіти і не отримувати.
«Я хочу машинку!». Вона дістала з шафи давно заховану сукню. Зробила гарну зачіску. Усміхнулася до дзеркала, в якому відображалося набрякле від сліз обличчя – з червоним носом і ледь помітними за мішками очима.
Вона вийшла на вулицю і посміхнулася сонцю. Вона пішла за іграшковою машинкою. До неї повернулося життя. Вона знову почала хотіти.
Це дуже важливо – кожен день питати себе, чого хочеться вам і вашій внутрішній дитині. Обіймайте, любіть, балуйте її, дозволяйте собі те, що приносить вам радість, задоволення, наповнює вас енергією і робить живими. Ви гідні любові, турботи, поваги і подарунків.
Катерина Бусел
Дата публікації: 15.07.2021 img Поділитися