У давнину люди вірили, що відьми — надзвичайно привабливі жінки з довгим волоссям і смаглявими обличчями, але вони навмисно не доглядають за собою, не розчісують волосся, носять непривабливий одяг. Це роблять для того, щоб уникнути уваги чоловіків, які могли б заважати їм займатися їхніми відьомськими справами. Проте, коли відьми збираються на свої зібрання, вони перетворюються на справжніх красунь. У давнину існували різні методи, як розпізнати відьму серед жінок.

Як можна стати відьмою?

За даними дослідника Юрія Чорі та “Енциклопедії надістот”, існує два типи походження відьом: ті, які з народження були відьмами, і ті, які ними стали.

Колись вірили, що якщо в родині народиться семеро доньок поспіль, одна з них обов’язково буде вродженою відьмою. Також дівчинка може народитися відьмою, якщо її матір була проклята або випадково проковтнула згаслу вуглинку.

Вроджених відьом можна впізнати по маленькому відростку-хвостику. У середньовіччі таких новонароджених зі схожими особливостями інквізитори засуджували до смерті. Втім, на відміну від інших відьом, вроджені відьми володіють глибокими знаннями та можливостями, але не завдають шкоди, намагаються допомагати іншим.

Є історія про вроджену відьму з села Чабин у Мукачівському районі. Це сталося у 1930-х роках напередодні Різдва. Відьма несподівано встала з-за святкового столу і зникла. Невдовзі над селом пронеслася сильна снігова хурделиця. Тоді відьма раптово повернулася і принесла своїй доньці гілку зі сливами. Слід відзначити, що за свідченнями місцевих мешканців, ця жінка ніколи не робила нічого злого.

На відміну від вродженої відьми, жінка, яка стала відьмою за життя, вважається значно небезпечнішою. Відьмою могла стати будь-яка жінка, виконавши певний ритуал: на Юрія, коли вперше випасали худобу, вона мала дочекатися вечора, підійти до річки у місці, де худоба переходила воду, знайти слід коров’ячого копита, набрати звідти воду в рот, підійти до польового хреста, окропити його цією водою, зняти весь одяг, повісити його на хрест і залізти на хрест.

Ще один спосіб стати вченою відьмою полягав у тому, щоб зняти з шиї власний хрестик, покласти його у взуття під п’ятку лівої ноги і ходити так дев’ять днів.

Сороміцька історія: як українці у давнину у гречку стрибали

Як впізнати відьму?

У давнину існувало кілька способів дізнатися, хто з жінок є відьмою. Але це було небезпечно: відьми можуть помститися тим, хто їх впізнав.

• Наприклад, щоб упізнати відьму, потрібно було увійти до хати, де співали псалми над покійником, і спостерігати: під час співу перших десяти псалмів Давида відьма неодмінно почервоніє і схилить голову, ховаючи обличчя.
• В останній день м’ясопусного тижня, перед Великим постом, брали шматочок сиру загортали у шматочок полотна і три ночі підряд тримали його в роті за губою. Потім підв’язували до сорочки і носили при собі, а невдовзі відьма сама приходила просити хоч крихту того сиру. Але давати їй сиру не можна, бо тоді відразу буде смерть.
• Ще один спосіб полягав у виготовленні осикових воріт у лісі, які потім слід було принести додому і вішати в непомітному місці. Сидячи за цими ворітцями на світанку, можна було впізнати відьму, яка проходила повз.

Роксолана – відьма: чому султану звинувачували у чаклунстві?

Як побачити відьму у церкві?

Колись люди, які хотіли побачити відьму у церкві, у Чистий Четвер, напередодні Великодня, вивертали одяг, одягали його на себе і йшли на службу. Ні до чого не можна було торкати. Впізнавали відьму за тим, що вона стоїть оголеною спиною до священника.

Щоб побачити відьму, у Чистий Четвер треба було взяти освячений ніж і почати майструвати стілець. Виготовляти його потрібно протягом усього року і закінчити до Святвечора. Ввечері його треба взяти з собою у церкву. Сидячи на ньому, під час Богослужіння можна побачити усіх відьом: вони будуть стояти оголені та повернуті спинами до священника.

Існував ще один спосіб побачити відьму. В останній день сиропусного тижня, в неділю, потрібно взяти грудку сиру з останнього вареника, загорнути в тканину, покласти в рот за губу і лягти з ним спати. А в понеділок зранку, коли ніхто не бачить, вшити той шматок сиру в сорочку, носити при собі упродовж усього Великого посту аж до Великодня. У Світлу Суботу завчасно піти до церкви, взяти той сир у рот і стати поблизу вхідних дверях. Коли священник почне відмикати двері, щоб впустити людей на службу, за віруванням, відьми полізуть цілувати дверний замок, щоб усі замки на всіх дверях їм легко відмикалися. А тоді, коли в церкві заспівають “Христос воскрес”, потрібно тихо промовити: “А в мене сир є”. Тоді стане видно відьом, які прийшли на службу. Вони стають близько біля священника, прагнуть доторкнутися до його риз, інакше на весь рік втратять відьомську силу.

Є інший спосіб. Знайти змію, убити її та відрубати голову. Голову змії разом з зубком часнику посадити на город. Коли часник виросте, вирвати одне перо і покласти його на капелюх або в хустку. Після цього йти до церкви і стати біля вхідних дверей. Коли богослужіння закінчиться, всі віряни вийдуть, а відьми, які бояться того часнику, що виріс на зміїній голові, залишаться усередині і таким чином викажуть себе.