Для нас, звиклих до стереотипу, буцім інсульт – хвороба суто людей зрілого й похилого віку, незвично чути, що й дитина, ба навіть новонароджена, може стати заручницею цієї біди.

– Що ж, нині багато хвороб, як кажуть, молодіє, – розповідає дитячий невролог Ніна Никитюк, – тож інсульт – не виняток. Якщо коротко, то це вогнищеве ураження мозкової тканини. Виникає воно внаслідок гострого порушення кровообігу у вигляді крововиливу або ж гострого припинення кровопостачання (ішемія).

– Ніно Олексіївно, ви кажете, що випадки інсультів у дітей аж ніяк не поодинокі (незважаючи навіть на сучасні медичні технології, що значно розширили діагностичну спроможність). Але найбільше вражає, що ця важка недуга може спіткати навіть немовлят. Які саме малюки потрапляють в групу ризику?

– Серед новонароджених найчастіше потерпають недоношені діти, адже саме в них спостерігається незрілість судин головного мозку й анатомічні особливості. Найчастішими є внутрішньошлуночкові крововиливи. Стаються інсульти і в дітей із захворюваннями крові, і з вродженими вадами серця.
У дітей старшого віку причиною інсультів найчастіше є судинні аномалії у вигляді мішкоподібних випинань судинної стінки, клубків незрілих судин, звуження просвіту.

– Про які симптоми інсульту мають знати батьки немовляти, та й старшої дитини теж, аби негайно бити на сполох?

– Скажімо, новонароджені стають млявими, вони відмовляються від їжі, від смоктання грудей… Рухової активності практично не спостерігається. Виникають судоми та розлад життєво важливих функцій. А от у дітей старшого віку початок перебігу інсульту раптовий. Виникає порушення мовлення, свідомості, стаються паралічі в кінцівках, дитину судомить.

Одразу хочу звернутися до батьків: шановні тати й мами, не ігноруйте скарг дитини на головний біль! Будьте особливо пильними, коли в дитини напади головного болю супроводжуються нудотою, блювотою, коли спостерігається у вашої малечі тимчасове обмеження рухів у кінцівках та заніміння. Бо саме так виявляють себе судинні аномалії. Буває, що інсульту передують напади мігрені, які також пов’язані з аномалією судин.
Вчасно звертайтеся до фахівця, тоді уникнете багатьох небажаних наслідків…

– Ніно Олексіївно, тоді, власне, кілька слів про наслідки інсульту…

– Що ж, прогнози зазвичай невтішні: порушення мозкових функцій і, як наслідок, органічне ураження центральної нервової системи на тривалий час.
Первинні інсульти в дітей – це поповнення групи дітей-інвалідів із психоневрологічною патологією, такою як парези й паралічі кінцівок, епілепсія, обмеження розумових здібностей, порушення функцій мислення, пам’яті, уваги, мовлення…

– Чи нині в арсеналі обласних медиків є лікувально-діагностичні засоби, що допомагали б запобігати хворобі, а в разі потреби – успішно її долати?

– Працюючи у дитячій неврології, можу порівняти перспективи в лікуванні таких хворих. Ось хоча б такий приклад: був у нас пацієнтом хлопчик з субарахноїдальним крововиливом (кров укутує мозок у вигляді плаща). Скажу лише, що для 80 відсотків дітей такий діагноз означає летальний кінець, тож іще 15-20 років тому в цього хлопчика не було б жодних шансів. А завдяки кваліфікованому лікуванню (клубок судин було виведено з кровообігу) й тим засобам, що стали нам доступними сьогодні, ця дитина здорова.

Звісно, лікарі не боги… Є на Волині дівчинка, у якої звуження просвіту внутрішньої сонної артерії по довжині – на вісім сантиметрів (так звана хвороба мойя-мойя). Дітей з таким рідкісним і важким захворюванням в Україні всього з десять. Ми не створили дива, але прогресування зупинили.

Тож хочу сказати, що сьогодні відомі нові нейрохірургічні технології, завдяки яким виводяться із кровообігу судинні аномалії. Часто ці втручання проводять без відкриття кісток черепної коробки (маю на увазі центр радіаційної медицини в Празі).

А новонароджені дітки з інсультами розпочинають своє життя в неонатальному центрі обласного дитячого медичного територіального об’єднання. Сучасна діагностична апаратура (всі немовлята обстежуються нейросонографічно) допомагає виявити ураження мозку вже у перші доби життя немовляти! Це забезпечує вчасне діагностування й кваліфікований лікувальний підхід, що є запорукою відносно сприятливого прогнозу. Ось хоча б протягом останніх чотирьох років дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, стало менше у 2,5 рази.

Також при показах часто використовують комп’ютерну томографію. В обласній дитячій лікарні є сучасне обладнання – реовазограф, доплеровазограф, вони допомагають чітко простежувати функцію судин головного мозку.

А насамкінець хочу сказати: будьмо уважними одне до одного, до наших дітей, бо тільки спільними зусиллями зможемо гарантувати здоров’я нашому майбутньому поколінню.