Мені подобається фраза, автора якої я не знаю: “Чоловік – це відображення жіночої душі”. Однак, мені завжди не вистачало продовження, що жінка – це відображення любові чоловіка.
Чому одні чоловіки носять своїх жінок на руках, а інші критикують і вічно ними незадоволені?
Часто ми звинувачуємо чоловіка, мовляв, мало заробляє, лежить на дивані, пропадає в гаражі, на рибалці. Забуваючи про те, що з самого початку не всі вони були такими, а якщо і були, то тут вже самі винні, заміж вийшли, думали сил вистачить їх виправити, сил не вистачило…
Не буває тільки однієї сторони медалі. Дуже часто до розриву, розлучення, призводить не один проступок, а систематичне допущення різних помилок.
“Для мене любов – двигун всього. Любов в найширшому сенсі. Не тільки до жінки. До друга, до незнайомця, до дерева, до тих, хто страждає через нелюдську нерівність, до заходу і шторму. Загалом, до життя. Але у всіх цих речах, зрештою, я бачу Жінку навіть під час шторму”, – А. Челентано.
Я повністю згодна з цим твердженням. Як тільки ми перестаємо любити, ми перестаємо змінюватися. Втрачаємо надії на краще. Чоловік ніколи не зважитися на подвиг заради тієї, яку він уже не любить. Так, він може жити з нею заради дітей, спільного майна, просто тому, що так йому зручно, але якщо немає любові – немає бажання зробити її життя кращим.
Людину можна змусити. Можна навчити чоловіка щоранку приносити квіти, готувати, працювати на трьох роботах, можна залякати, шантажувати, вірити, що це і є та сама любов. Жити в цьому міхурі обману, і при цьому бути абсолютно нещасною. Чому? Тому що це гра в повагу, а не щире бажання зробити своїй жінці приємно.
“Мені необхідно знати, кожну хвилину мого життя, що є жінка, яка не припиняє мене любити”, – А. Челентано.
Виходить, щоб чоловік здійснював подвиги, йому потрібна жінка, яка буде його любити, просто любити без всяких “якщо”.
Вся справа в любові. Ви можете обуритися, але це дійсно так. Якщо жінка вирішує вийти заміж за чоловіка, який її зрадив, який веде аморальний спосіб життя, піднімає на неї руку, то в цьому випадку немає і краплі любові. Це не любов, а бажання довести собі, що я не така як всі, що я одна зможу його виправити, показати яким може бути життя. У цьому союзі жінка чекає подяки, заспокоєння, їй хочеться слави, адже вона героїня, яка живе з “таким” чоловіком, хіба це любов?
Чоловік буде захоплюватися тільки тією жінкою, якій добре і без нього, яку він боїться втратити, і мова зовсім на про красунь. Це може бути і звичайна жінка, з відрослими корінням, старим манікюром, але з такою життєвою іскрою, що всі його друзі будуть потайки мріяти зайняти його місце і їх абсолютно не буде бентежити те, що її параметри далекі від 90*60*90.
