“Чому ти такий вредний? Вгамуйся! Поглянь на свого брата (сестру), він (вона) такий спокійний”, – таке зауваження іноді можуть чути діти від своїх батьків, коли потрапляють у якусь неприємну ситуацію. Однак експерти стверджують, що роль генетики в поведінці дітей може бути не такою значною, як це здається батькам. До такого висновку дійшли вчені з Техаського університету в Остіні.

Досліджуючи поведінку однояйцевих близнюків, вчені звертали увагу на різні аспекти: звички, поведінкові реакції, психічне здоров’я. В результаті вони виявили, що на поведінкові проблеми впливають методи виховання, а не генетика. Діти, яких лаяли або застосовували до них фізичні покарання, частіше демонстрували проблеми з поведінкою.

“Вивчення наслідків фізичного покарання спонукало Американську академію педіатрії рекомендувати уникати фізичних покарань, а в багатьох країнах – навіть заборонити їх, включно з легкими плесканнями, – коментує Елізабет Гершофф, професорка Техаського університету в Остіні та авторка дослідження. – Це підкреслює, що суворі покарання призводять до збільшення, а не зменшення поведінкових проблем у дітей”.

Аналогічне дослідження було проведене вченими з Університету штату Мічиган, які також вивчали поведінку близнюків. “У дослідженні брали участь 1 030 пар близнюків, до деяких з них батьки ставилися по-різному”, – пояснюють експерти.

І тут результати досліджень збіглися: у сім’ях, де одна дитина-близнюк піддавалася покаранню, а інша – ні, спостерігалося збільшення небажаної поведінки від тієї дитини, до якої ставилися як до “хулігана”.

Дев’ять тонкощів покарання, які не зашкодять самооцінці дитини

Покарання не допомагає

Учені з університету в Міннесоті провели дослідження, що детально вивчало вплив фізичного покарання на поведінку дітей. Ця робота зосередилася на довгострокових наслідках використання фізичних покарань, як-от ляпасів, шльопків або більш суворих форм фізичної кари у вихованні дітей.

Які наслідки покарання:

• Поведінкові проблеми. Дослідження показало, що діти, які регулярно піддавалися фізичним покаранням, частіше проявляли агресивну поведінку, мали проблеми з соціальною адаптацією та вищий ризик розвитку поведінкових розладів.
• Емоційні наслідки. Також було виявлено, що ці діти мають вищий рівень тривожності, депресії та низьку самооцінку. Це пов’язували з тим, що фізичне покарання часто сприймається дітьми нелюбов з боку батьків.
• Вплив на стосунки з батьками. Фізичне покарання може пошкодити стосункам між батьками та дітьми, викликаючи відчуженість і знижуючи рівень довіри з боку дитини.
• Навчання агресії. Одним з найважливіших висновків стало те, що діти, які піддавалися фізичним покаранням, частіше вважали агресію прийнятною формою розв’язання конфліктів у майбутньому.

На основі результатів дослідження вчені рекомендували батькам уникати фізичних покарань як методу виховання. Замість цього вони закликали використовувати позитивне підкріплення, встановлення чітких правил та наслідків за їх порушення, а також навчання через приклад і діалог.

Уроки без сліз та криків: як привчити дитину самостійно робити домашку

Це дослідження додає вагомі аргументи до дискусії про методи виховання та їхній вплив на розвиток дитини. Воно підкреслює, що фізичне покарання не тільки неефективне, але й може мати довгострокові негативні наслідки для психічного здоров’я та поведінкового розвитку дитини. Визнання цих фактів спонукає до розробки альтернативних підходів у вихованні, які спрямовані на розуміння та підтримку потреб дитини, а також на виховання без застосування фізичної сили.

Що робити, якщо не можна карати?

Учені та психологи рекомендують замість покарання використовувати альтернативні методи виховання:

• Комунікація. Важливо розвивати відкритий діалог з дитиною, вислуховувати її думки та почуття, а також чітко пояснювати власні очікування та правила поведінки.
• Позитивне підкріплення. Замість покарань за негативну поведінку, використовуйте позитивне підкріплення для заохочення бажаних дій і вчинків. Це може бути похвала, нагорода або інша форма визнання правильної поведінки.
• Навчання через наслідки. Замість фізичних покарань навчіть дитину асоціювати неправильні дії з природними або логічними наслідками, що допоможе їй зрозуміти важливість відповідальності за свої вчинки.
• Моделювання поведінки. Батьки повинні бути прикладом для наслідування, демонструючи як вирішувати конфлікти, виражати емоції та взаємодіяти з іншими людьми в позитивний спосіб.

Дослідження, проведене вченими на тему впливу фізичного покарання на поведінку дитини, підкреслює значення розвитку ефективних та емпатійних підходів у вихованні. Розуміння того, що фізичне покарання може мати далекосяжні негативні наслідки, допомагає батькам вибрати більш здорові та підтримуючі методи, які сприяють позитивному розвитку дитини. Використання альтернативних методів виховання дозволяє побудувати міцний фундамент довіри та поваги між батьками та дітьми, закладаючи основу для їхнього майбутнього успіху та щастя.