Підживлення: чого варто уникати і що додати

Ще з другої половини серпня категорично припиняють будь-які підживлення азотом. Цей елемент стимулює нарощування зеленої маси, а восени це небажано: молоді пагони просто не встигнуть визріти й узимку вимерзнуть. Якщо в складі комплексних осінніх добрив є невелика доза азоту — це допустимо.

Зате фосфор і калій у цей період обов’язкові. Вони зміцнюють імунітет, допомагають пагонам визріти й підвищують стійкість до морозів. Найпростіше використати суперфосфат — його розсипають під кущем по проєкції крони, злегка загортають у ґрунт і добре поливають. Калій часто вносять у вигляді монофосфату калію: він швидко розчиняється у воді, тож кущі зручно поливати розчином (15 г препарату на 10 л води).

Чудовим варіантом вважають сульфат калію. Його головна перевага — він підкислює ґрунт, створюючи для гортензії комфортні умови. Використовувати можна як у сухому вигляді (розсипати й полити), так і у формі розчину (10 г на 10 л води).

Мікроелементи та боротьба з хлорозом

Восени гортензіям особливо важливо отримати набір мікроелементів, що підвищують їхню стійкість до хвороб і холоду. Якщо їх бракує, рослини можуть страждати від хлорозу.

Найбільше до нього схильні крупнолисті гортензії та гортензія хуртовина, хоча й у деревоподібних іноді з’являються симптоми. Ви можете помітити пожовтіння молодого листя з зеленими жилками (нестача заліза), плями на старому листі чи його передчасний опад (нестача магнію).

Найефективніше рішення — підживлення хелатами заліза. Це можуть бути як спеціальні препарати з чистим залізом у хелатній формі, так і комплексні добрива з його вмістом.

Органічні підживлення

Гортензії люблять органіку. Наприкінці літа чи на початку осені під кущі можна додати компост. Його використовують і як мульчу, і як поживний розчин. Компост збагачує ґрунт необхідними макро- та мікроелементами, покращує структуру ґрунту й підвищує його вологомісткість.

Зверніть увагу: золу для гортензій краще не використовувати. Хоча вона містить калій і фосфор, вона також розкислює ґрунт, а ці рослини надають перевагу кислому середовищу. До того ж у золі багато кальцію, а гортензії — кальцефоби.

Полив і мульчування

Гортензії чутливі не лише до поживних речовин, а й до вологи. Вони не терплять ані пересихання, ані застою води. Тому для них важливо, щоб ґрунт був пухким, дренованим і зберігав оптимальну вологість.

Поливати варто під корінь, використовуючи лише відстояну чи дощову воду. Жорстка або занадто холодна вода здатна спровокувати хлороз. У звичайне літо зазвичай достатньо одного поливу на тиждень, у спеку їх збільшують, а восени поступово зменшують, зовсім припиняючи, коли температура опускається до нуля.

Щоб довше зберігати вологу, пристовбурні кола мульчують. Для цього підійде хвойний опад, кора, тріска, тирса або торф. Усі ці матеріали додатково підкислюють ґрунт, що ідеально для гортензій.

Вологозарядний полив: чому він такий важливий

Якщо осінь видалася сухою, варто провести так званий вологозарядний полив. Його суть у тому, щоб наситити ґрунт вологою перед зимою, аби коренева система не постраждала від висушування в холодний період. Під кожен кущ виливають не менше 10 літрів води. Полив роблять у кілька етапів, щоб рідина поступово проникала в глибші шари ґрунту й рівномірно зволожувала зону навколо коріння.

Точні терміни залежать від регіону та погодних умов, але проводити процедуру потрібно не раніше початку листопаду і краще після того, як основне листя вже опало. При цьому важливо, щоб температура ще залишалася позитивною. Надто ранній і рясний полив може спровокувати появу нових пагонів, які все одно не встигнуть зміцніти та взимку загинуть. А це додатково виснажить кущ. Після поливу землю навколо гортензії бажано замульчувати торфом або перегноєм — так волога довше зберігатиметься в ґрунті.

Радимо також прочитати: З однієї – десять: детальна інструкція, як розмножувати гортензії

Захист від шкідників та хвороб

Навіть за правильного догляду гортензії не завжди вдається вберегти від хвороб та комах. Осінь — період підвищеної вологості й прохолоди, і саме ці умови ідеальні для розвитку грибкових інфекцій. Найчастіше можна зіткнутися з бурою або септоріозною плямистістю, іржею, борошнистою росою (звичайною та несправжньою), білою чи сірою гниллю.

Особливо небезпечна сіра гниль, яка дуже швидко розповсюджується у вологу холодну погоду. Уражене листя слід видалити, пагони з характерними плямами вирізати, а кущ обробити фунгіцидами. Добре працюють препарати на основі міді. Поки листя ще тримається на гортензії, кущі можна обприскати засобами «Абіга-Пік» чи «ХОМ». А вже після повного листопаду допустимо використовувати більш концентровані розчини, наприклад 3% мідний купорос. Варто обробити не лише сам кущ, а й пролити ґрунт довкола нього — так ви знищите спори грибів у прикореневій зоні.

Серед вірусних хвороб найчастіше зустрічається бронзова плямистість. На листках з’являються проколи, потім вони деформуються, втрачають колір і опадають. На жаль, це захворювання не лікується. Уражені кущі доводиться викопувати й знищувати. Переносять вірус трипси, тому єдиний метод боротьби — профілактична обробка інсектицидами.

Крім трипсів, на гортензії можуть нападати й інші шкідники: попелиці, павутинний кліщ, щитівки та хибнощитівки. Якщо комах небагато, іноді достатньо обробити кущі розчином господарського або зеленого мила. Але якщо зараження серйозне, доведеться застосовувати спеціальні препарати — наприклад, «Актару» чи «Іскру».

Осіння обрізка гортензій

Обрізка — це ще один важливий крок підготовки гортензій до зимівлі. Але характер обрізки залежить від виду рослини.

Гортензії умовно поділяють на дві групи:

• ті, що цвітуть на пагонах поточного року (деревоподібна та волотиста/хуртовина);

• і ті, у яких квіткові бруньки закладаються на торішніх гілках (крупнолиста).

У першому випадку обрізка може бути досить радикальною, у другому — максимально обережною. До речі, з’явилися сучасні сорти крупнолистих гортензій, які здатні цвісти і на старих, і на нових пагонах. Це, наприклад, відомі «Endless Summer» чи «Forever&Ever».

Деревоподібна гортензія

Обрізати деревоподібну гортензію можна як восени, так і навесні. Спершу видаляють старі суцвіття, які втратили декоративність. Якщо у вашій місцевості снігові зими не характерні, можна залишити ці суцвіття — вони стануть гарною прикрасою зимового саду. Але там, де снігу багато, великі шапки здатні поламати гілки.

Зазвичай обрізку проводять після перших заморозків: у середній смузі — з середини жовтня до початку листопада, на півдні — в першій половині листопада, а у північних регіонах та Сибіру починають ще наприкінці вересня. Крім суцвіть, вирізають поламані, тонкі, ослаблені пагони та ті, що ростуть усередину куща. Старі гілки (4–5-річні) також видаляють. Решту пагонів вкорочують, залишаючи 1–3 бруньки від землі. Цікаво, що розмір майбутніх суцвіть залежить від кількості пагонів: чим їх менше, тим більшими вони виростають.

Волотиста гортензія

Принцип обрізки волотистої гортензії схожий із деревоподібною. Її також можна підрізати і восени, і навесні, головне — після того, як припинився активний рух соку.

Радимо також прочитати: Гортензія волотиста (мітлоподібна): сорти, особливості, догляд

Пригинання та укриття гортензій на зиму

Питання зимівлі гортензій хвилює більшість садівників, адже від правильної підготовки залежить не лише виживання куща, а й його цвітіння наступного року. І якщо деревоподібна та волотиста гортензії зазвичай добре переносять морози, то крупнолистій і більш теплолюбним видам (сарженті, пильчастій, дуболистій) потрібен обов’язковий захист.

Досвід показує, що деревоподібна гортензія навіть у регіонах із холодними зимами здебільшого зимує успішно. Іноді підмерзають верхівки молодих пагонів, але якщо зробити осінню обрізку й залишити рослину під снігом, вона навесні відновлюється без втрат. Що стосується волотистої гортензії, то молоді саджанці в перші роки можуть постраждати від сильних морозів чи весняних заморозків. Тому для них варто споруджувати легке укриття — наприклад, «кокон» із двох шарів щільного спанбонду. Пригинати пагони не обов’язково. Навіть якщо частина гілок вимерзне, це майже не вплине на декоративність, адже квіткові бруньки формуються на пагонах поточного року.

Зовсім інша ситуація з крупнолистою гортензією. У середній смузі, а тим паче на північ, без укриття вона ризикує не лише не зацвісти, а й зовсім загинути. Тому підготовку починають ще до настання стійких морозів. Найкращий час — відразу після перших заморозків, коли листя вже опало, але пагони ще залишаються гнучкими.

Як правильно пригнути пагони

Важливо розуміти: у вертикальному положенні накривати макрофілу марно. У такому випадку квіткові бруньки не збережуться, і навесні ви ризикуєте побачити лише кілька суцвіть на нижніх гілках, які зимували під снігом. Тому пагони обережно пригинають до землі й фіксують металевими скобами чи дерев’яними кілочками.

Щоб уникнути загнивання, між пагонами й ґрунтом варто підкласти прошарок: дошку, шматок фанери, лапник, шар сухого піску. Це створить бар’єр між вологою землею і гілками. Зверху кущ накривають лапником, а потім у два шари — нетканим матеріалом (наприклад, 60-й спанбонд).

Коли температура стабільно опускається нижче нуля (зазвичай це початок листопада), поверх такого «пирога» додають фінішний захисний шар — плівку, руберойд чи пароізоляцію. Важливо укладати матеріал так, щоб шорстка сторона була всередині: це зменшить ризик конденсату.

Що робити навесні

Гортензія крупнолиста не схильна до випрівання, проте ранньою весною верхній щільний шар укриття варто злегка відкрити з боків, щоб забезпечити провітрювання. Ще один варіант — встановити над кущем дуги й натягнути спанбонд, створивши невеликий каркас. Це збереже форму укриття, не дасть снігу зламати гілки й полегшить весняне відкриття.

Чи потрібно підгортати?

Суперечки серед садівників точаться навколо питання: підгортати гортензії «з головою» чи ні. Одні радять використовувати торф, листя чи землю, інші категорично проти. Причина в тому, що органічні матеріали можуть злежуватися й надмірно зволожуватися, а це призводить до загнивання кори й відмирання пагонів. Особливо небезпечно робити це на важких глинистих ґрунтах, де волога й так затримується довше.

Правильний догляд за гортензіями восени — це запорука їхнього здоров’я та пишного цвітіння в наступному сезоні. Вчасно припинене азотне підживлення, внесення фосфору й калію, захист від хлорозу, органіка, помірний полив і мульчування — прості, але надзвичайно важливі кроки. Якщо виконати їх уважно, ваші гортензії не тільки без проблем перезимують, а й віддячать вам рясними суцвіттями наступного літа.