7 грудня православні відзначають Катерини – День пам’яті великомучениці Катерини Олександрійської. Ще з часів Київської Русі це свято особливо шанують в народі, до наших днів збереглося чимало традицій.
Великомучениця Катерина вважається покровителькою шлюбу і щасливого сімейного життя. Їй моляться про хорошого нареченого, міцний шлюб і легкі пологи.
Якою була великомучениця Катерина за життя
Великомучениця Катерина жила в Олександрії в ІV столітті. Дівчина була розумною, володіла кількома мовами. Батьки мріяли про гідного нареченого для доньки. Якось старець дав Катерині ікону Богородиці і порадив молитися до неї, щоб побачити, яким буде її наречений. І згодом їй наснився сон, як на неї дивиться Христос. І дівчина зрозуміла, що її майбутній чоловік Господь, і вона Йому єдиному має присвятити своє життя.
Катерина відмовилася вийти заміж за царя, який був язичником. Вона не відцуралася від своєї християнської віри і проповідувала її серед людей. І за непохитні переконання Катерину стратили. Жінка гідно прийняла покарання, не відреклася від віри, за що й була названа великомученицею.
Як привабити хорошу долю на Катерини
Щоб жінці приворожити на Катерини добру долю, треба причепуритися. Колись вважалося, що потрібно обов’язково одягнути домоткану сорочку із вишитими гарними візерунками. Спідницю підв’язати вишитим золотом поясом. У коси заплести червоні та золоті стрічки та взути чобітки на підборах. А ще треба весь день бути у доброму настрої – і доля буде прихильною.
На Катерини жінкам та дівчатам у жодному разі не можна запалювати піч, «щоб їхнє життя не курилося». А ще треба носити «пожертву тополі» – накидати на гілки дерева спеціально зшиту хустку, щоб вдовою не лишитися. Цього дня жінки-матері, за традицією, мають запалити перед образом Катерини три свічки, «аби рід не переривався».
Якщо ви не заміжня, маєте нагоду дізнатися, коли вийдете заміж. Для цього зріжте гілочку вишні і поставте у воду. Коли до Василя вишня зацвіте – добрий знак, а засохне без цвіту – погана ознака. Цвіт на гілочці означає, що буде весілля, а якщо вишня не зацвіла, отже, далі будете дівувати.
У давнину на Катерини дівчата збиралися на вечорниці, аби поворожити. Кожна варила горщик каші або борщу, обв’язувала його новим рушником. Потім виходила на двір, ставала біля воріт та закликала свою долю: «Доле-доле, йди до мене вечеряти!». Жінки вірили, що доля їх неодмінно почує та озветься. Добрим знаком вважалося почути голос якоїсь тварини. Це означало, що доля почула дівочі благання і з тієї сторони слід чекати нареченого. Якщо закукурікав півень – жених буде багатий; якщо озвався собака – чоловік буде вірний і не дуже страшний, трохи сварливий; якщо заіржав кінь – чоловік трапиться роботящий, спокійний, але з характером.
Щоб дізнатися, коли вийдеш заміж, можна обійняти паркан і порахувати кілки на ньому. Якщо число парне – наступного року готуйся до весілля, а якщо непарне – сватів годі чекати. Треба ретельно оглянути останній кілок, бо таким на вроду буде і майбутній чоловік: якщо кілок рівний та гладенький, то чоловік буде красивим і добрим.
Аби довідатися, хто із дівчачого гурту першим вийде заміж, треба по черзі переставляти чоботи від столу до порогу. Дівчина, взуття якої перше переступить через поріг, першою гулятиме весілля.
Є ще одна цікава традиція на Катерини: ходити попід вікнами у сусідів і підслуховувати їхні розмови. Якщо спілкування спокійне – такою буде ваша доля. Якщо у домі крик – наступний рік буде сповнений хвилювань.
Також ворожать по тіні. Зім’ятий папірець запалюють і тримають проти білої стіни: за силуетами тіні вгадують свою майбутню долю.
Попри те, що Катерини – жіноче свято, здавна особливих правил дотримувалися і хлопці. Вони цього дня постували і щиро молилися, аби Бог дав їм хорошу дружину – роботящу, не ледащу, до того ж лицем пригожу і до чоловіка лагідну.
