Вікові кризи у дітей: коли бувають і що робити батькам

Ваша слухняна дитина раптом стала нестерпною? Можливо, нема серйозних причин для хвилювання. У дитини просто вікова криза. Ми підкажемо, як її розпізнати і як реагувати.

Три вікові кризи

Розвиток дітей має кілька періодів, які змінюють один одного. У кожному з цих періодів відбувається ряд змін – емоційних, фізичних та пізнавальних. Ці періоди психологи називають «віковими кризами». Їх треба вміти розпізнавати і правильно реагувати.

Більшість дослідників виділяє три кризи дитячого віку. Криза 1 року виникає тоді, коли у дитини з’являється потреба бути більш самостійною, незалежною від батьків.

Ключова фраза, притаманна кризі 3 років, – “Я сам” і “Я сама”. Дитина не реагує на прохання батьків, не дотримується правил, дратується.

Криза 6 – 7 років пов’язана з тим, що дитина починає ходити у школу, і її світ повністю змінюється. Це викликає тривогу, тому дитина очікує від вас уваги і похвали.

Також є криза підліткового віку. Але про неї варто поговорити окремо.

Які ознаки вікової кризи?

Впертість : дитина наполягає на своєму не тому що їй по-справжньому цього треба, а тому що демонструє свою «гордість».
Протест – дитина переходить межі дозволеного, бунтує проти встановлених правил.
Негативізм – дитина говорить «ні» на всі пропозиції, які чує від дорослих. «Хочеш морозива – ні, не хочу». Хоча дуже хочеться.
Знецінення – починає байдуже ставитися до раніше улюблених іграшок, занять, їжі. Їй потрібні нові розваги та захоплення.
Непоступливість – дитина сердиться і не погоджується з дорослим, тому що хоче робити все сама.

Як батькам впоратися з віковими кризами?

Дитині важливо щоб хтось її постійно помічав і давав позитивні відгуки.
Не оцінюйте дитину, а оцінюйте її поведінку. Не кажіть: «Ти поганий», говоріть: «Ти вчинив недобре…»
Надайте дитині можливості вибору (друзі, одяг, їжа, ігри).
Не втрачайте почуття гумору: «Не хочеш вдягатися ? Підемо гуляти так…»
Частіше хваліть дитину за її успіхи (малюнок, прибрані іграшки…)
Обмежте кількість заборон. Залиште тільки дуже важливі та принципові.
Давайте дитині посильні домашні обов’язки: попідмітати, полити квіти…
Дайте дитині більшу самостійність, навіть якщо на виконання завдання знадобиться багато часу.
Уникайте тривалих переговорів і суперечок із 3-річками. Детальні пояснення потрібні старшим дітям.
Дотримуйтеся розпорядку дня.