Чи знаєте ви, що в Україні є живий музей вергунів? Розташований він у селі Чечелевому Кременчуцького району на Полтавщині.
Тут можна довідатися про історію виникнення цієї смачної страви, послухати легенди про вергуни, подивитися на експонати, а також приготувати їх і навіть з’їсти.
Автор ідеї, власниця музею і господиня, яка вчить готувати і пригощає вергунами, – Надія Михайлова.
Вергуни почали готувати десь у 18 столітті. Спершу це була страва небагатих міщан, службовців. Їх готувати на різні свята, купуючи продукти для страв у складчину.
Також цей десерт часто готували у монастирях, адже вергуни не містять яєць і масла, тож їх можна їсти навіть під час посту.
Продукти, необхідні для приготування вергунів, не дорогі, а печива виходить багато . Часу на приготування потрібно зовсім мало, а посуду багато не вимазується.
Рецептів вергунів є дуже багато. Їх готують і на дріжджах, і без, і на молоці, і на сироватці, і на кисляку, і на горілці, і на вині, і пісні на воді, і пухкі, і хрусткі, і овочеві, і фруктові, і гострі. А ще подекуди їх готували не тільки солодкими, а й солоними.
Спробуйте і ви приготувати цю давню і дуже смачну справу. Це зовсім просто!
Вергуни
1 скл. сметани, 1 яйце, 2 ст. ложки розтопленого масла, 4 ст. ложки цукру, ваніль, дрібка солі, 0,5 ч. ложки соди, 1 ч. ложка розпушувача, 3 скл. борошна. Олія для смаження.
Замісити тісто, розкачати пласт завтовшки 5 мм, порізати ромбами, в середині кожного зробити розріз, через нього протягнути один кінець ромба. Смажити у великій кількості олії, готові вергуни посипати цукровою пудрою.
