У перший день Великого посту наші пращури особливо строго постували: не їли нічого, крім хліба. Цей день називали Жилавим понеділком. Господині обов’язково пекли на черені (сухій сковороді без олії) прісні коржі, перепічки – жиляники (жилавики, дужики). Їли їх, щоб «жилавим бути», сильним. Цьогоріч Жилавий понеділок припадає на 19 лютого.
Пекли жиляники з житнього борошна на воді, без солі. Зверху робили надріз у вигляді хреста і вичавлювали візерунок головкою свяченого маку. Кожен член сім’ї повинен був з’їсти хоч одну перепічку. Люди вірили, що ці коржі допомагають стати сильними.
Іноді до жиляників подавали добре посолену терту редьку, свіжий тертий хрін з буряком і буряковим квасом, посічену квашену капусту або огірки без олії.
У Жилавий понеділок не ходили в гості, а жінкам не годилося заходити до чужих хат навіть по позичку. Боялися, що разом із ними в оселю могли ускочити злидні. З цієї ж причини у Жилавий понеділок не позичали хліба і солі, не давали сірників і жару для розпалювання печі.
