Здоров'я та краса Консультація лікаря Сам собі лікар

Тварини емоційної підтримки: як улюбленці рятують психіку від стресу

Люди й тварини живуть поруч тисячоліттями. Спершу вони були нашими помічниками на полюванні, охороняли домівку чи працювали в полі. Згодом собаки й коти стали друзями, компаньйонами, членами родини. Але останніми роками з’ясувалося: їхня роль значно глибша. Тварини можуть впливати на наш психічний стан і навіть допомагати у подоланні стресу та тривоги.

У США та Європі вже офіційно існує поняття «тварина емоційної підтримки» (Emotionally Support Animal або ESA). Це улюбленець, який не виконує спеціальних завдань, але здатний суттєво полегшити стан людини з психологічними труднощами. І хоча в Україні ця практика лише починає розвиватися, в умовах війни вона стає надзвичайно актуальною.

Хто такі тварини емоційної підтримки

Тварини емоційної підтримки – це, найчастіше, собаки чи коти. Проте ними можуть бути й інші улюбленці: морські свинки, кролики, навіть хом’ячки. Головне їхнє завдання – бути поряд, дарувати тепло й допомагати власнику почуватися стабільніше.

На відміну від собак-поводирів чи службових тварин, їм не потрібно проходити складне навчання. Вони не шукають вибухівку, не допомагають орієнтуватися на вулиці. Їхня «робота» – давати відчуття, що ти не сам, що поруч є хтось, хто любить безумовно й завжди радий бачити тебе.

У країнах, де тварини емоційної підтримки офіційно визнані, власники мають право перебувати з ними навіть у тих місцях, де зазвичай заборонені тварини: у літаках, готелях чи громадських закладах. Для цього потрібна довідка від лікаря й спеціальні документи. В Україні такої законодавчої бази ще немає, однак ідея поступово приживається.

Чому вони потрібні саме зараз

Під час війни рівень тривоги й стресу у суспільстві зріс у рази. За даними лікарів, близько 90% українців мають симптоми тривожних розладів, а половина визнає, що вони впливають на повсякденне життя. Відчуття небезпеки, втрата близьких, постійне очікування тривоги чи поганих новин виснажують.

У такі моменти особливо важливо мати джерело підтримки. Для когось це друзі чи родина, для когось – терапія у психолога. Але дуже часто саме тварини стають тим стабілізуючим фактором, який дозволяє триматися. Собака, який зустрічає вас біля дверей, чи кіт, що муркоче на колінах, можуть повернути відчуття нормальності навіть у найтемніші часи.

Радимо також прочитати: Кому не можна спати в одному ліжку з котами?

Як працює емоційна підтримка від тварин

Дослідження показують: спілкування з улюбленцем позитивно впливає як на психіку, так і на тіло.

Знижується рівень стресу. Погладжування собаки чи кота зменшує рівень кортизолу – гормону стресу.
Стабілізується серцево-судинна система. Власники тварин частіше мають нижчий тиск і рідше страждають від серцевих захворювань.
Покращується настрій. Коли тварина дивиться у вічі чи обіймається, в організмі виділяється окситоцин – «гормон щастя».
Зменшується відчуття самотності. Особливо це важливо для людей, які переживають втрату чи депресію.
Зростає відповідальність і відчуття сенсу. Догляд за улюбленцем мотивує вставати з ліжка, годувати, гуляти, рухатися – навіть коли важко.

Важлива деталь: тварина – не заміна терапії

Психологи наголошують: тварини емоційної підтримки – це допоміжний інструмент. Вони не можуть повністю замінити психотерапію чи медикаментозне лікування. Якщо людина має депресію чи сильні психічні проблеми, звернення до лікаря є обов’язковим. Але улюбленці можуть стати тією додатковою силою, яка допоможе легше пройти через кризу.

Для кого це підходить

Емоційна підтримка від тварин корисна людям різного віку:

дітям, які страждають від тривожності чи проблем зі сном;
дорослим, які переживають стрес на роботі чи особисті труднощі;
літнім людям, яким особливо потрібне відчуття турботи й любові.

Якщо важко доглядати за собакою, можна завести кішку чи навіть маленького гризуна. Головне, щоб це була жива істота, з якою можна встановити контакт.

Тварини емоційної підтримки – це не просто модна тенденція. Це реальний спосіб подбати про психічне здоров’я, відчути стабільність і теплоту у світі, що здається надто хаотичним.

І якщо ви помічали, що після розмови з котом чи прогулянки з собакою вам стає легше – знайте: це не ілюзія. Ваш улюбленець справді виконує роль терапевта. Але пам’ятайте: улюбленець не замінює терапевта.