Хронічна тривожність у літньому віці може бути пов’язана з підвищеним ризиком розвитку деменції через роки. Про це свідчить довготривале австралійське дослідження, результати якого опубліковані в журналі Journal of the American Geriatrics Society у 2024 році.

Водночас дослідники наголошують: йдеться про статистичний зв’язок (асоціацію), а не про доведену причинно-наслідкову залежність.

Як проводилося дослідження

У рамках Hunter Community Study в Австралії науковці спостерігали понад 2 тисячі людей віком 60–81 років. Учасників обстежували тричі з інтервалами приблизно п’ять років.

Рівень тривожності оцінювали під час перших двох хвиль дослідження. Далі відстежували випадки деменції протягом наступних років. Середній період до встановлення діагнозу становив близько 10 років. У результаті деменцію було діагностовано у 64 учасників.

Радимо також прочитати: Підводить пам’ять: які причини, коли це ок, а коли звернутися до лікаря?

Що саме виявили науковці

Дослідники встановили:

• Хронічна тривожність (присутня протягом кількох років) була пов’язана з майже триразовим підвищенням ризику розвитку деменції.

• Нова тривожність, що з’явилася в пізнішому віці, також асоціювалася з підвищеним ризиком.

• Натомість тривожність, яка зникла протягом перших п’яти років спостереження, майже не впливала на ризик.

Автори підкреслюють, що ці результати зберігалися навіть після врахування таких факторів, як куріння, гіпертонія, діабет і вживання алкоголю.

Чи означає це, що тривога викликає деменцію?

Ні. Це спостережне дослідження, тому воно не доводить причинності.

Є кілька можливих пояснень:

1. Тривожність як фактор ризику. Хронічний стрес пов’язаний із підвищенням рівня кортизолу, запальними процесами та судинними порушеннями. А ці механізми розглядаються як потенційні чинники нейродегенерації.

2. Тривожність як ранній симптом. Вона може бути продромальним (раннім) проявом змін у мозку, які згодом приведуть до деменції. Тобто не причина, а ранній сигнал.

3. Пов’язані поведінкові чинники. Люди з тривожністю частіше мають порушення сну, менш здорові звички, гірший контроль серцево-судинних факторів.

Автори дослідження зазначають, що для остаточних висновків потрібні роботи з використанням біомаркерів: рівня кортизолу, показників запалення та нейродегенерації.

Радимо також прочитати: Що таке деменція, як її лікувати і чи потрібні крапельниці, – консультує психіатр

Що це означає на практиці

• Тривожність у літньому віці не означає неминучий розвиток деменції.

• Але стійка або нова тривога після 60 років — це привід звернутися до лікаря, а не списувати все на «характер» чи «вік».

• Лікування тривожних розладів (психотерапія, медикаментозна корекція за показами, нормалізація сну) може мати значення не лише для якості життя, а й для загального когнітивного здоров’я.

За даними ВООЗ, у світі понад 57 мільйонів людей живуть із деменцією, і щороку реєструється близько 10 мільйонів нових випадків. Тому виявлення модифікованих факторів ризику — одне з головних завдань сучасної медицини.

Дослідження австралійських учених додає ще один важливий штрих до розуміння взаємозв’язку між психічним здоров’ям і когнітивним старінням.

Тож ігнорувати тривожність не варто. Своєчасна допомога — це турбота не лише про емоційний стан, а й про довгострокове здоров’я мозку.

Радимо також прочитати: Як пов’язані хвороби ясен, артрит, інсульт та Альцгеймер?