Токсичні стосунки, токсичні вчинки, токсичні люди – у чому різниця?

Перш ніж назвати когось токсичним, зверніть увагу на деякі важливі моменти. Про що саме йдеться: це токсична людина, у вас токсичні стосунки чи це токсичний вчинок?

Сьогодні часто можна чути звинувачення одне одного у токсичності. Але треба з’ясувати, що таке токсичність і чи завжди такі звинувачення обґрунтовані. Для початку слід навчитися розрізняти три рівні токсичності: токсичні вчинки, токсичні стосунки і токсичні люди.

Токсичні вчинки – що це?

Ніхто не ідеальний (nobody perfect), а отже, з кожним буває, що скажеш або зробити щось неприємне іншій людині. Щось образливе для іншого, щось, за що самому потім буває неприємно. Тому розглянемо токсичний вчинок з позиції того, хто його робить, тому що тут ключовим є саме наше власне усвідомлення того, що вчинок чи слово – токсичні.

Як ми розуміємо, що наш вчинок є токсичним?

  • нам самим неприємно, тобто ми відчуваємо сором, провину, роздратування;
  • ми шкодуємо про те, що трапилося, було би краще, якби це не трапилося, хотілося б, щоб усе було інакше, але слово – не горобець;
  • ми ніби ми самі себе не контролювали, я не знаю, що на мене найшло, – кажемо у таких випадках.

Що робити, якщо ми зробили токсичний вчинок?

Дуже важливо вибачитись перед іншою людиною за свій вчинок. Не пов’язувати вибачення з тими причинами, які його спровокували, не казати: я це зробив “бо…”. А саме висловити свій жаль про те, що ви не стрималися, що сказали або зробили те й те. Важливо не чекати, що ваші вибачення будуть відразу прийняті, і що вас негайно пробачать.

Наш власний досвід здійснення токсичних вчинків допомагає нам ставати терпимішими до самих себе, усвідомлювати з одного боку, власну недосконалість, а з іншого боку – бажання вдосконалюватися. Замислюючись про те, що сталося, як це з нами трапилося, ми здатні дізнатися про щось нове, ми стаємо здатними змінюватися. І тоді логічним стає те, що ми самі здатні пробачити іншій людині її токсичний вчинок лише тоді, коли ми здатні вибачити себе за свій токсичний вчинок. Вибачити – значить опрацювати його, зрозуміти причини, знайти нові способи реакцій. Чи можливо це робити самостійно? Спробуйте!

«Токсичні» фрази від чоловіка – якщо чую їх, то відразу припиняю стосунки

Токсичні стосунки – які вони?

Токсичними можна назвати стосунки, у яких токсичні вчинки повторюються або переважають, не перекриваються близькими та теплими стосунками, не ведуть до самопізнання та зміни. Мова йде не тільки про стосунки у парі, а й відносини на роботі, з друзями, у різних життєвих ситуаціях. 

Якщо ми говоримо про стосунки, то в цьому випадку логічно розглянути те, як ми бачимо та сприймаємо того, хто робить токсичний вчинок. Наприклад, якщо один із партнерів ніколи не вибачається і не висловлює свій жаль, то можна припустити, що перед вами токсична людина.

У стосунках з іншою людиною, яка викликає у вас бажання назвати її токсичною, треба звертати увагу на такі моменти:

  1. Ви помічаєте, що вашому партнеру складно вибачитись перед вами за свій вчинок, але ви відчуваєте, що він/вона шкодує. Тут ключове слово – “відчуваєте”. А якщо прямо запитати, чи шкодує він/вона, то можете почути підтвердження вашим словам з деяким полегшенням – ви допомогли партнеру зробити те, що без підтримки зробити складно.
  2. Він/вона може відчувати сором і намагатися «задобрити» вас протилежними вчинками чи несподіваними подарунками. А вибачитися, як і раніше, складно. Навіть якщо ви прямо запитаєте, чи ці подарунки пов’язані з токсичним вчинком, ви можете почути як підтвердження, так і заперечення, і спостерігати незручність – ніби його викрили.
  3. Іноді ваш партнер може навіть прямо звинуватити вас у своєму токсичному вчинку або закритися від вас, демонструючи образу на вас. Якщо таке трапляється, повторюється одним партнером або по черзі, але при цьому обидва партнери відчувають, що в інші моменти вони цінують, люблять один одного, то можна говорити про наявність токсичних стосунків.

Можна помітити, що у перших двох випадках ключовим є те, що людина розуміє, що вона робить щось недобре і неправильно, свідомо чи несвідомо намагається ситуацію виправити. Однак у неї немає навичок або вміння вибачитися чи сказати, що вона шкодує про свій вчинок, або існує внутрішня заборона на вибачення.

З токсичними стосунками самостійно працювати складно, особливо якщо перелічені моменти зустрічаються в обох партнерів. Але можливий хороший результат, навіть якщо хоча б один з них зуміє перебудувати стосунки з партнером. Стосунки можуть поступово змінитися, тобто перестати бути токсичними.

Токсичні люди не хочуть вас любити, вони хочуть вас використовувати

Токсичні люди: як їх розпізнати?

Хто ж є токсичною людиною, якщо забрати з цієї категорії тих, хто час від часу чинить токсичні вчинки або перебуває в полоні токсичних стосунків?

Токсичними людьми є ті, хто не відчуває внутрішнього жалю і не здатний співчувати іншим. Чиї вибачення, якщо і звучать, завжди чітко вивірені, продумані і мають конкретну мету. Це людина, яка завжди поверне ситуацію на свою користь, звинувативши інших чи обставини. Хто завжди безпомилково вибере тих, ким він/вона зможе маніпулювати у своїх інтересах.

Привабливість цих людей полягає в тому, що вони здаються впевненими у своїх вчинках, такими, що контролюють свої емоції, успішними у житті. Ключовим тут є слово “здаються”. Якщо ми самі переконані, що емоції – це слабкість, що їх необхідно контролювати, ми можемо не помітити, що найлегше вдається контролювати свої емоції саме тим, хто їх не відчуває, або відчуває не глибоко, або вибірково.

Наше вміння відчувати свої емоції та розпізнавати чужі допомагає нам розпізнати токсичних людей за такими ознаками:

  • поряд з такою людиною ми можемо відчути, що фокус її уваги завжди зосереджений на собі;
  • ми знову і знову відчуваємо, що задовольняємо інтереси іншої людини;
  • у моменти з’ясування стосунків ми виявляємося завжди винними чи не правими;
  • велика амплітуда або різниця в моментах, коли намагаються зачарувати нас, і коли нас відштовхують: у першому випадку існую тільки я, а у другому випадку я зникаю зовсім.

Ключовим може бути початок стосунків, зачаровування, в яке, як у пастку, легко потрапити, але дуже складно вибратися самостійно. Але й вибравшись раз, не виключено, що ви потрапите вдруге.

Авторка – психологиня Тетяна Нікуліна

 

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook