Звідки походить Хелловін
Починалося все із кельтів. Насамперед, з’явилася дата – перше листопада. Цього дня вони відзначали Самайн, тобто прихід Нового року – літо змінювалося на зиму, день – на ніч, життя – на смерть.
Вважалося, що 31 жовтня відкривалася межа між світом живих і мертвих (мертві повертаються на землю, аби відвідати своїх нащадків). Окрім того, з мерцями на землю приходили інші темні сили: демони, домовики, відьми. Аби не стати жертвою тіней мертвих та ошукати злих духів жерці-друїди чаклували й приносили жертви, а звичайні люди виряджалися у звірині шкури, гасили вогнища у своїх домівках і усім своїм виглядом намагалися відлякати привидів.
Це свято у них називалося Самайном (з ірланд. – листопад). Також Самайн (англ. Samhain – “покрова”, що святкувався, коли земля вкривалась першим снігом) – древнє кельтське свято, яке розглядають, як тваринницьке і сільськогосподарське, а також свято мертвих, чиї духи живились в цей час. В цей період починався забій худоби, що символізувало закінчення літа – збирання урожаю, яке було пізнім у північних кельтських реґіонах.
Пізніше кельтські землі завоювали римляни. Разом із пануючим ладом, вони принесли на підкорені території свої вірування. Тоді ж до Самайна додалося два римських свята – Фералія (подібне до поминання померлих) і свято на честь богині фруктів та дерев Помони (Яблучниці).
По всій Європі вважалося, що в ніч з 31 жовтня на 1 листопада душі померлих відвідують свої попередні домівки, щоб погрітися біля вогню. Вони бродять навколо, збираючи їжу та воду в інших членів сім’ї. В цю ніч всі бар’єри між нашим та “іншим” світом не існували.
Бурхливе поширення цього свята серед людей почалося разом з хвилями ірландської та шотландської іміграції до Америки протягом 19 століття. Зрештою Хелловін прижився на новому місці та популяризується звідти в усьому світі. Спершу святкування обмежувалися лише імігрантськими спілками, та всередині століття було підхоплено загальною течією і до середини 20 століття святкувалося переважною більшістю американців від узбережжя до узбережжя, незалежно від суспільного, грошового становища та походження.
Чому ліхтарик з гарбуза?
Важко уявити Хелловін без гарбуза зі страхітливим “обличчям” та свічкою всередині. Цей ліхтарик (який, до речі, називається Джек) є невід’ємним атрибутом свята. Історія походження даної традиції також має ірландські корені.
Існує легенда про ірландського пияку та скнару Джека, який два рази зумів обдурити Диявола, коли той приходив по його душу. Своїми хитрощами Джеку вдалося “виторгувати” собі ще 10 років життя. Однак, після тих витівок, коли прийшла його смертна година, Джека не впустили в пекло, а за пияцтво та жадібність на небеса він теж потрапити не міг. Відтак Джек став неприкаяною душею і мусів блукати по землі. Наостанок Диявол кинув йому вуглинку з пекла, що освітлювала Джеку дорогу у вічній темряві, а ліхтарем для вуглини став порожній гарбуз.
Хелловін в Україні
Свято, подібне Хелловіну, існувало і у Київській Русі. Воно називалося Навій День (від старослов’янського “навь” – мертвець, небіжчик, покійний, померлий) або Проводи і святкувалося навесні. В Україні досі існує це свято. Однак традиції святкування дещо відрізняються. У Навій День у слов’ян починалися обрядові відвідування могил з покладанням до них їжі (тлумачиться як жертвоприношення).
Свято Хелловіну в Україну прийшло під час розвалу Радянського Союзу. З кожним роком воно ставало все популярнішим. Молодь організовує тематичні вечірки, по вулицях “гуляють” відьми, вампіри і зомбі, а в меню ресторанів з’являються страви з гарбузів.
Напротивагу тим українцям, які готуються і чекають Хелловіну, багато хто засуджує це свято, вважаючи його несумісним з українськими звичаями та традиціями.
