…Того ранку Володимир прибирав на кладовищі. Раптом біля батькової могили він побачив клубок ниток. Від несподіванки рубонув по ньому лопатою і відразу зателефонував дружині, щоб розповісти. Голос Світлани був холодним: «Біжи додому, у мене щойно відмовили ноги…».

ОТО «ВІДРОБИЛИ»!

– Так буває: прибираючи на кладовищі, бачить людина клубочок волосся, торкається – й у неї віднімає або руки, або ноги. І починає вона важко хворіти, – коментує випадок отець Іоанн, настоятель храму на Волині. – Її (Світлани. – О.С.) чоловік приїхав до мене у п’ятницю. У розпачі. Після того як більш ніж півроку подружжя намагалося порозумітися з чаклунами та знахарями.

Офіційні медики, зі слів самої пані Світлани, яка відлежала в районній та обласній лікарнях, розписалися у власному безсиллі. «Пообіцяли» їй інвалідність. Довічну…

– Скільки б такі люди не відробляли – добра не буде. Привозили до нашого храму Віктора, якого бабки лікували від алкогольної залежності, – розповідає отець Іоанн. – І так «полікували», що він ледь не зарізав власну дружину. У нас є багато людей, які і свічки палять, і молитви читають, але вони – не церква…

«ДІДЬКО МЕНЕ СКУВАВ НА ДВА ТИЖНІ!»

…Коли отець Іоанн приїхав до Світлани й пообіцяв, що жінка, яка тоді не могла встати з ліжка, танцюватиме на новосіллі в сусіда, усі сумно посміхнулися. Мовляв, така у батюшки робота – підтримувати паству в прикру годину.

Два тижні поспіль Світлана зовсім не спала. Лишень заплющувала очі, ввижалися страхіття: приходили покійники, брали за руки. Отець Іоанн прочитав молитву й наказав не тривожити жінку – дати їй поспати стільки, скільки Бог посилатиме сну.

– Після такого священик мусить відхворіти, – каже батюшка. – Пам’ятаю випадок, коли мене попросили помолитися за жіночку, яка була на заробітках, зв’язалася з непотрібною сектою й почала втрачати розум. Мене на два тижні сатана скував: зранку з ліжка не міг встати, хоча ще ввечері усе було гаразд. Її ж привезли в Україну без паспорта, без нічого, але допомогла молитва. І мама повернулася до діток.

…І ВЖЕ НІКОГО НЕ ДУШИЛО

– Тоді я служив у Нікольському соборі, коли до отця Олександра Ране, мого вчителя та наставника, прийшла людина і поскаржилася на нечисту силу, яка мордувала й душила її та близьких. Отець Олександр уважно все вислухав і сказав: я пришлю студента, й усе буде гаразд. Пригадую, ледь не упав йому в ноги: «Як? Чому я? Не піду!!!». Але пішов. І більш нікого ніщо не душило.

Зі слів отця Іоанна, є різні люди. А серед різних є й такі, що поглядом можуть збити з ніг. Або навести недугу, на яку хворітимете все життя. І ніхто вам не допоможе. Адже Світлана та Володимир об’їздили усі лікарні й усі можливі та неможливі закапелки нетрадиційної медицини.

Допоки не прийшла п’ятниця, коли отець Іоанн «висповідав» ледь не всю родину за те, що у пісний день пропонують священикові оскоромитися. Із щиро накритого столу скуштував лише маринованих грибочків і почав читати молитви над Світланою…

ВОНА НАВІТЬ ПЛАКАТИ НЕ МОГЛА

Це було у п’ятницю… Спала вона до ранку наступного дня. А ще згодом Світлана справді танцювала запальну польку на новосіллі в сусіда. Батюшка Іван розповідає, що так само щиро танцював киянин Ігор, коли дізнався, що у нього нарешті буде дитина. І гостив усіх цілісінький місяць після народження первістка:

– Вони з дружиною шість років поспіль не могли зачати дитинку… Коли вона зайшла до храму, не плакала – просто сльози текли по щоках ручаями. Гарна така, висока та струнка дівчина. Підвів її до ікони, а з оченят і далі крапає. Чоловік ледь не кричить: які там молитви, я її по професорах водив, і мені сказали, що дітей не буде! Ігор – більш як два метри заввишки, але я його переконав стати на коліна перед образом Божої Матері… Коли минув час, телефонує мені й проситься: «Отче, приїдемо до вас у гості». А я сам собі усміхаюся, бо знаю: не приїдуть, адже хлопчик у них буде. Якби дівчинка, то пустила б… Того малого козака я й хрестив, Левом назвали…

Отець Іоанн про…

…полтергейст і привидів

– Якось приїхала жінка, яка нині посідає високу посаду в державі: «У моїй квартирі щось б’є тарілки!». Оце «щось» виганяло її дитину з кухні й об 11-й вечора починало грюкати у вікна. Скликала вона, переказую дослівно, «українських і московських попів» і нарешті приїхала до мене: розв’яжіть, отче, питання! Сказав їй, що питання розв’язую не я, а Господь. З’ясувалося, що вони зняли з покійного батька широку золоту обручку, мовляв, йому там не знадобиться. Порадив викопати ямку на могилці біля хреста й опустити туди обручку… Тепер у них усе гаразд… Тут не можна казати: прийшла душа. Просто оце було від батька.

…християнське виховання

– Мама й тато не мають казати дитині поганого слова, щоби не пролилася й краплиночка дитячих сліз! Не кляніть і не ображайте дітей, адже ваші слова можуть втілитися у жахливу реальність. Якось зі зла мати сказала сину: «Бодай ти не діждав шлюбу!». І його машина у день весілля в’їхала в перший стовп!.. Ліпше благословляйте діток. Щоразу. Навіть коли відправляєте до школи. Бо як ви помолитеся, так буде і дітям вашим…

…про одержимість бісами

– У Почаєві я побачив 14-річного хлопчину, одержимого Духом Злоби. Він підійшов до мене й закричав: «Я тебе не боюся, ти мені нічого не зробиш!». Коли я взяв його за руку і ми приклалися до ікони Божої Матері, дитину почало трясти. Мати розповідала потім, що обвозила сина по усіх знахарях, намагалася поклонитися мені до ніг. Я сказав, що зцілення сталося у храмі Божому, тому йдіть і поклоніться Господу.