Наші бабусі добре знали, що дні є легкі та важкі, чоловічі та жіночі. У несприятливий період не розпочинали жодної справи, не бралися до зажинків, закладин хати, не ходили свататися, не співали пісень, постували.

Понеділок. «Як його почнеш, таким буде цілий тиждень». Українці вірили, що у понеділок не можна нічого позичати, не варто витрачати грош, бо будуть «спливати з рук».

Вівторок. Чоловічий (легкий) день. Починали всі важливі справи. Закладали оселю. Вівторок вважали  добрим для оранки, сівби, жнив, возовиці.

Середа. Жіночий день. Оскільки середа – пісний день, то вважався нещасливим.

Четвер. Це легкий, щасливий, чоловічий день. Вважають, що багаті народжуються саме цього дня. У народі кажуть, що у четвер до сходу сонця добре примовляти чи замовляти – допоможе.

П’ятниця. Це жіночий день, тяжкий, надто для жінок. Вірили, що проти п’ятниці всі сни віщі. У цей день варто йти свататися – буде удача.

Субота. Кінець трудового тижня. Це день для завершення всіх справ, що розпочали протягом тижня, тому не бралися до нових робіт, крім зажинків і закладин хати.

Неділя. Сьомий день тижня – вихідний, свята неділя. Не можна працювати, їсти вранці до служби Божої. Другу половину дня слід провести у колі родини, повеселитися.