Струс головного мозку — це вид черепно-мозкової травми з можливою короткою втратою свідомості, що спричиняється ударом або різким рухом (наприклад, під час падіння або ДТП) і призводить до зриву функцій головного мозку.
За таких обставин головний мозок сильно струшується, і м’які тканини за інерцією вдаряються у внутрішні склепіння черепа.
Струс мозку – найпоширеніший вид ушкодження головного мозку і становить 75% серед усіх черепно-мозкових травм.
Як розпізнати струс мозку та як надати першу медичну допомогу постраждалому, консультує Міністерство охорони здоров’я.
Які симптоми струсу мозку
Після травми голови струс мозку зазвичай супроводжується втратою свідомості (навіть короткочасною). Коли людина повертається до свідомості, у неї можуть проявлятися такі симптоми струсу мозку:
- затримка в відповіді на запитання;
- нудота, блювання;
- порушення (розмитість) зору;
- короткострокова втрата пам’яті;
- дзвін або шум у вухах, порушення слуху;
- головний біль.
Симптоми можуть проявлятися одразу після травми голови або розвиватися поступово протягом кількох хвилин і до години. У наступні години та дні пацієнти також можуть скаржитися на зміну настрою та когнітивні порушення, чутливість до світла, шуму та порушення сну.
Коли потрібна невідкладна допомога
У деяких випадках необхідно терміново звернутися по медичну допомогу, наприклад, якщо постраждалий отримав травму голови на швидкості, впав з висоти понад 1 метр, або за таких симптомів:
- на голові з’явилася рана;
- з’явилися розлади руху: проблеми з ходінням, рівновагою; розумінням мовлення, самим мовленням;
- з’явилися синці під очима чи за вухами;
- з вух або носа витікає прозора рідина (може бути з домішками крові);
- з’явилися судоми, оніміння або слабкість частини тіла;
- з’явилися проблеми з зором та слухом.
Як допомогти людині, в якої ви підозрюєте струс мозку
- За можливості викличте швидку допомогу;
- обмежте рухи постраждалого в шийному відділі хребта;
- якщо людина у стані свідомості та скаржиться на головний біль – дайте парацетамол;
- якщо постраждалий непритомний – перевірте, чи він дихає.
- Дихає – забезпечте йому стабільне бокове положення.
- Не дихає – розпочніть серцево-легеневу реанімацію (відео).
Для цього натискайте посередині грудної клітини двома руками, основу однієї долоні накрийте другою. Глибина натискання має становити близько 5-6 см, а частота – близько 100-120 разів на хвилину. Продовжуйте безперервне натискання до приїзду медиків.
У яких випадках потрібно зробити КТ
При струсі головного мозку зазвичай не потрібне лікування. Симптоми з мінімальним чи легким травматичним ушкодженням головного мозку зазвичай поступово зникають, і пацієнти повертаються до роботи.
Однак у деяких випадках, після гострого травматичного ушкодження мозку, лікар може рекомендувати зробити КТ (комп’ютерну томографію). Достатня наявність одного із цих показів:
- втрата свідомості;
- амнезія;
- оцінка за шкалою ком Глазго (ШКГ) нижче ніж 15 балів;
- патологічна неврологічна вогнищева симптоматика;
- підозра на перелом основи черепа;
- схильність до кровотечі (прийом антикоагулянтів, гемофілія чи інше захворювання, яке впливає на згортання крові);
- судомний напад;
- тривалий або прогресуючий головний біль;
- тривала або прогресуюча нудота.
Поради людям зі струсом мозку
Якщо травма не важка, зазвичай загальний стан покращується протягом першої-другої доби. Лікування у такому разі призначають симптоматичне: прийом знеболювальних, загальнозміцнювальних.
Після струсу головного мозку лікар може рекомендувати, щоб хтось залишився із травмованим протягом доби годин для спостереження за будь-якими новими симптомами.
Якщо є порушення сну, перед прийомом будь-яких снодійних препаратів обов’язково проконсультуйтеся з лікарем, бо вони можуть бути протипоказані.
Допоки є симптоми струсу мозку, потрібно відмовитися від вживання алкоголю.
Протягом перших двох діб годин після травми необхідний спокій і бажана відсутність навантажень. Йдеться не тільки про фізичну, а й про розумову працю. Варто уникати занять, які потребують зосередженості або великої уваги, якщо вони погіршують самопочуття.
Надалі фізичне та розумове навантаження слід збільшувати поступово, коли людина почне почуватися краще.
