Випадковий винахід
Автор рецепту цієї страви, яка давно стала звичною на наших столах, – Йоганн Георг Ланер, м’ясник за професією, господар м’ясної лавки австрійської столиці Відень.
Як часто буває, все сталося зненацька. На вечерю у Георга нічого в лаві їстівного не залишилося, тільки зовсім трохи свинячого і яловичого фаршу, що лежав. І щоб не залишитись голодним, чоловік просто змішав все разом і зробив маленькі тонкі ковбаски. До цього ніхто ніколи нічого подібного не робив. Сталося це 13 листопада 1805 року. Через деякий час цей виріб став відомим на весь світ. Відень і Франкфурт досі не можуть поділити між собою слави, а також звання міста-родоначальника маленьких ковбасок (оскільки Ланер навчився своєї професії у Франкфурті).
Цікаві факти
У Гассельдорфі, де колись жив знаменитий м’ясник Ланер, встановлено на його честь пам’ятник із бронзовою табличкою, на якій написано історію народження сосиски. Він стоїть на весь зріст, а в руках тримає вилку з наколотою на неї сосискою. Причому гірчиця, зображена на виробі, має такий реалістичний вигляд, що більшість туристів намагаються сфотографуватися таким чином, щоб вийшло так, ніби вони злизують приправу.
Німеччина славиться таким культовим продуктом як сосиска. У Німеччині замість слова “сосиска” найчастіше вимовляють “ковбаска” – найулюбленіша закуска і присутня на столах під час будь-якого застілля. В Австрії існує близько 1500 різних сортів сосисок.
Найбільш вишуканими сосисками є такі види: боквурст, дебреценські (до складу входить дуже гостра паприка), франкфуртські з коніною та віденські.
Найкращий склад сосиски
Французькі вчені радять з’їдати не більше 4 сосисок на тиждень. Вони 10 років спостерігали за тисячею пацієнтів та зробили цей висновок на основі показників їхнього здоров’я. А от українці сосиски люблять і їдять чи не щодня.
На що слід звертати увагу, вибираючи сосиски у магазині? Якщо з датами та умовами реалізації все добре, то зверніть увагу на склад, а особливо порядок інгредієнтів у ньому.
На першому місці стоїть той інгредієнт, якого найбільше. Тобто якщо у вас написана свинина-яловичина, то відповідно їх має бути якнайбільше в продукті, якщо соя десь наприкінці – відповідно, її зовсім мало. Якщо вона стоїть на першому місці, то її, зрозуміло, найбільше.
Найкращий склад сосиски – найкоротший. В ідеалі це м’ясо, сало, цукор, сіль, спеції та нітрид натрію, який відповідає за рожевий колір. Купувати найкраще цей продукт у заводській упаковці, а не на вагу – на ньому ви зможете знайти всю необхідну інформацію про покупку.
Сьогодні сосиски з магазину, як правило, мають такий склад: м’ясо, прянощі, харчові добавки та ММО.
Що таке ММО? Ця абревіатура розшифровується як “м’ясо механічної обробки”. Готується воно з кісток, курячих голів, хрящів, сполучних тканин, шкіри, жиру, пропущених через спеціальну м’ясорубку. По суті, це відходи, які потрібно утилізувати. Або переробити для тварин. Але під сильним пресом ММО перетворюється на промисловий фарш для людей. І потрапляє у сосиски, ковбаси та напівфабрикати.
ММО дуже вигідно виробникам, тому що здешевлює все в рази. Але споживач замість білка отримуєте кальцій із жиром. До того ж мікроскопічні кісткові голки здатні буквально впиватися у стравохід, шлунок та кишечник людини.
Скільки ковбас та сосисок дозволено дітям?
Що менше, то краще – тільки як ласощі для різноманітності. І не важливо, з якого віку дітям можна сосиски спробувати – їсти їх завжди не можна нікому, шкоди вийде більше ніж користі. У меню дошкільника ковбасні вироби рекомендуються не частіше ніж раз на тиждень.
Коли починати давати сосиски дітям
Педіатри кажуть, багато залежить від індивідуальних особливостей вашого малюка. Якщо особливих проблем із травленням немає, то років із 2,5.
До дитячих сосисок пред’являються особливі вимоги: м’ясо, вирощене без гормонів, антибіотиків та стимуляторів росту; без застосування фосфатів; мінімум солі та спецій.
Чи дотримуються цих вимог насправді? Не завжди. Багато виробників маркують звичайну продукцію позначкою «Дитяча», тому уважно читайте упаковку. У будь-якому випадку, краще дитині давати дитячі сосиски – у 2,5-3 роки.
Звичайні сосиски відкладіть на ще більш тривалий термін і не давайте дитині, не спробувавши самі – занадто гострого, солоного або напівкопченого дошкільникам їсти не можна.
Варену ковбасу давати з 3 років. А потім вибирайте дієтичні вибирайте вищого ґатунку без надлишку спецій – «Молочну», «Вершкову» або «Докторську».
