Різкі перепади погоди вклали на лікарняні ліжка тисячі людей. Причина – у змінах тиску, коли протягом кількох годин верхня його позначка може перевищувати 200 міліметрів ртутного стовпчика, а потім різко опуститися до 90 і нижче.
Небезпечні «стрибки»
Це відбувається як за кілька годин до зміни погоди або магнітних бур, так і під час цих коливань або після них. Такі «стрибки» небезпечні. Високий тиск найчастіше призводить до геморагічного інсульту – коли стінка судини лопається і стається крововилив у мозок. Цей вид інсульту дуже руйнівний і найчастіше призводить до смерті.
Високий тиск може спричинити спазм коронарних судин серця, а через їх звуження чи закупорення тромбом розвивається інфаркт міокарда. На тлі значно підвищеного тиску часто виникає фібриляція передсердь (хаотичні скорочення), тому і «збивається» ритм серця.
Під час гіпертонічного кризу в головному мозку різко звужуються судини, може виникнути ішемія. Коли спазм минає, ймовірний зворотний синдром – набряк (проявляється сильним головним болем, нудотою, блювотою, порушенням свідомості та зору).
Різке зниження тиску може призвести до так званого кардіогенного синкопального епізоду (слабкість, задишка, непритомність), ішемії мозку (погіршення кровопостачання, що призводить до нестачі кисню й глюкози) та колапсу (одна з форм гострої судинної недостатності).
Який тиск може витримати людина без шкоди для здоров’я і що таке гіпертонічний криз? Гіпертонічним кризом вважають стан, викликаний надмірним підвищенням артеріального тиску, що спричиняє ураження органів і систем організму. У нормі тиск дорослої людини не має перевищувати 140/90 міліметрів ртутного стовпчика. Небезпечним вважається тиск, верхній (систолічний) показник якого перевищує позначку 180, а нижній (діастолічний) – 120. Систолічний тиск за 200 вважається загрозливим для життя. Проте у декого гіпертонічний криз може розвинутися й за показників, що сягають 160/100.
Небезпечним є стан, коли систолічний тиск падає нижче 80 міліметрів ртутного стовпчика. Коли цифри ще нижчі, може розвинутися кардіогенний шок. Реагують люди на криз по-різному. Одні стають збуджені, у них червоніє обличчя та тремтять руки – це так званий нервово-вегетативний стан. Інші, навпаки, пригнічені, їхні реакції загальмовані – набряковий стан. Найважчим вважається судомний – супроводжується непритомністю, судомами, спричиненими різким набряком мозку.
Що робити, якщо тиск різко підвищився? Не панікувати. Адже нервове збудження є одним із фізіологічних механізмів, які підвищують артеріальний тиск. Треба прийняти препарат, призначений лікарем особисто вам. Схема виведення з кризу в кожного пацієнта індивідуальна. Гіпотензивні препарати мають різну дію – одні діють на нервову систему, іншим властивий сечогінний вплив, якісь розширюють судини. Якщо криз супроводжується тахікардією, потрібні бета-блокатори, якщо людина мала інфаркт – їй обов’язково слід прийняти нітрогліцерин.
Лікар має розробити індивідуальну терапію, аби у пацієнта не було рецидивів.
Коли ж тиск упав, допоможуть венотоніки (препарати кофеїну). Також можна випити міцний солодкий чай або каву. Дехто радить додати до напоїв трохи коньяку (максимум чайну ложку) – у невеликих дозах нормалізує баланс тонусу судин.
Якщо ж тиск не нормалізується, викликайте швидку. Адже є стани, коли напад можна зняти лише ін’єкціями.
Як правильно вимірювати тиск?
Це краще робити сидячи. Руку треба розташувати на рівні серця, повністю розслабити і тримати нерухомо до кінця процедури. Вимірювати артеріальний тиск слід у спокої. Після їжі, міцного чаю, кави та куріння вимірювати тиск треба лише через півгодини. За дві години до процедури не варто приймати медикаменти, які впливають на роботу серцево-судинної системи. Також не можна застосовувати очні та носові краплі, адже вони підвищують рівень тиску.
