Гормони — це речовини, що виділяються в ендокринній залозі чи іншому органі з ендокринною функцію.

Гормони діють на весь організм.

Для того, щоб клітина «зрозуміла» сигнал, отриманий від гормону, на її поверхні чи в ядрі має бути відповідний рецептор — молекула, до якої гормон може приєднатися. Рецептор запускає всередині клітини сигнальний каскад, який визначає  реакцію клітини. Це може бути активація чи «замовкання» певних генів, розщеплення жирів або активне поглинання глюкози чи амінокислот, поділ клітини або утворення чи виділення нею інших гормонів.

Якщо гормону забагато чи замало або рецептори його не сприймають, то це може свідчити про гормональні порушення. Людина може мати, до прикладу, нормальний рівень гормону росту, але неробочі рецептори і, як наслідок,  непропорційний розвиток тіла.

Гормони відповідають за ріст та розвиток, обмін речовин, стан статевої системи і розмноження, реакцію на стрес, водно-сольовий баланс,     настрій та інші функції.

Існують пептидні гормони — вони утворені із ланцюгів амінокислот, стероїдні гормони походять від холестерину, а такоє є гормони — похідні амінокислот.

Ендокринна система підтримує динамічну рівновагу в тілі — гомеостаз. Визначення вченими принципу гомеостазу та нейрогуморальної регуляції дало у 1940-х роках ХХ століття поштовх до розвитку кібернетики. Справа у тому, що ендокринна система працює за принципом зворотного зв’язку, який і використали в кібернетиці.

Тобто в організмі людини є датчик, найчастіше це гіпоталамус, який знаходиться в головному мозку. Він реєструє значення показника, до прикладу, рівня гормону тироксину. Якщо рівень недостатній, гіпоталамус запускає сигнал «цей показник слід виправити». Далі гіпофіз — інший відділ мозку, підпорядкований гіпоталамусу, виділяє тиреотропний гормон (скорочено – ТТГ).

Щитовидна залоза сприймає ТТГ і реагує утворенням та виділенням більшої кількості тироксину. Тоді гіпоталамус реєструє новий сигнал — «рівень достатній» і припиняє виділяти ТТГ.

При низці гормональних порушень ця петля зворотного зв’язку порушується. До прикладу, щитовидна залоза не здатна утворити стільки гормону, скільки потрібно, або навпаки, невпинно виділяє зайві гормони.

Головними ендокринними залозами в людському організмі є гіпофіз, гіпоталамус, епіфіз, щитовидна, паращитовидна, підшлункова залози, яєчники та яєчка і наднирники. Крім них, гормони виділяють жирова (адипозна) тканина, шлунково-кишковий тракт і нирки.

Головними регуляторами гормонів є гіпоталамус та гіпофіз. Вони виділяють як тропні (стимулюючі), так і ефекторні гормони, які діють безпосередньо на тканини.

Гіпофіз — це відділ мозку завбільшки з горошину. Його передня частина — аденогіпофіз — виділяє гормони у відповідь на сигнали гіпоталамусу та контролює рівень інших гормонів.

На роботу ендокринної системи впливає вік, прийом лікарських препаратів, хвороби, у тому числі аутоімунні, травми, раціон, спосіб життя, гормони чи подібні до них речовини, що потрапляють ззовні, та генетика.

Як подбати про гормональне здоров’я? Загальні поради досить універсальні: правильно харчуватися і бути фізично активними.

Також лікарі-ендокринологи рекомендують дотримуватися здорового режиму сну. Бажано спати не менше 7 годин. Люди, яким хронічно бракує сну, більш схильні до тривожності, переїдання, зростає ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу чи порушення біоритмів.

Слід їсти якомога менше цукрів та білого борошна. Каші та цільнозерновий хліб значно кращі джерела вуглеводів. Вони стануть на заваді розвитку цукрового діабету.

Крім цього, необхідно споживати достатню кількість йоду. Без йоду щитовидна залоза не може утворювати тиреоїдні гормони. Денна потреба йоду — до 150 мг. Оскільки для людини важко прорахувати цю норму, рекомендується просто користуватися йодованою сіллю, яку слід додавати в холодні страви, а також вживати морську капусту.

Необхідно приділяти увагу  індексу маси тіла та контролювати об’єм талії. Саме маса тіла і співвідношення об’єму талії та стегон є надійними індикаторами ризику виникнення гормональних порушень та серцево-судинних хвороб.

У свою чергу, фізична активність дає людині змогу боротися зі стресом, втрачати зайві калорії, знижувати рівень глюкози, слідкувати за масою тіла та уникати утворення «зайвих» естрогенів, які синтезуються завдяки жировій тканині.

Медики-науковці дослідили, що паління є чинником, який може негативно вплинути на роботу щитовидної залози. Для жінок важливо споживати якомога менше алкоголю, адже він впливає на обмін естрогену і таким чином підвищує ймовірність розвитку гормон-залежних пухлин.

Лікарі-ендокринологи не рекомендують користуватися у побуті пластиком, що  містить фталати, бо ці речовини втручаються у роботу статевих гормонів.