Кутю в Україні готують тричі: на Святвечір – Багату кутю, у переддень Василя – Щедру кутю, напередодні Водохреща – Голодну кутю. Це особлива страва, кожен продукт в якій має символічне значення, її готують і споживають, дотримуючись певних правил та ритуалів.
Саме слово кутя має грецьке коріння і перекладається як варена пшениця, та пов’язана з культом поклоніння померлим у Древньому світі (Греції та Римі). Хоча вчені говорять, що ритуальна їжа з пшениці із медом з’явилася набагато раніше. По суті, у християнство традиція готувати кашу з медом прийшла з язичництва. Нині кутя з узваром є своєрідним символом смерті Христа, тому при поминках обов’язково готують цю страву.
З чого готують кутю
Кутю в Україні традиційно готують з пшениці або ячменю, на півдні – з рису.
Усі продукти у куті мають певне символічне значення:
- зерно у куті символізує багатство, добробут, продовження людського роду, щастя, вічне життя;
- горіхи – благоденство і плодючість;
- мед – солодке життя і безтурботність;
- мак, за народним повір’ям, служить оберегом від нечистої сили, є символом достатку.
Як готувати кутю, щоб вона вдалася смачною. 2 рецепти – традиційна і рисова кутя
Важлива особливість куті в тому, що вона має бути солодкою. Це пов’язано із поминальними традиціями українців. Кутя за своєю суттю є поминальною стравою, як коливо.
Якою вдасться кутя – таким буде наступний рік
За тим, якою вдасться кутя, передбачали, яким буде прийдешній рік. Якщо під час варіння каша вирослі гіркою, не пригоріла – то у новому році на родину чекають усілякі гаразди і благополуччя.
У давнину готову кутю підкидали: господар набирав у ложку і підкидав до стелі. Якщо прилипло багато зерен – рік буде щедрим на врожай, якщо прилипло багато маку – будуть роїтися бджоли.
Потрібно скуштувати 12 видів куті
На Святвечір перед тим, як вечеряти, запалюють свічку. Починають вечерю у Святвечір і закінчують її – ложкою куті, обмінюючись побажаннями і згадуючи померлих предків.
Кутю за традицією їдять усі члени родини і нею навіть пригощають худобу та свійських тварин, щоб ті не хворіли та приносили приплід у новому році.
Колись обов’язково залишали на ніч мисочку з кутею для душ покійних предків. Наші предки вірили, що у ніч на Різдво відкриваються двері у рай та пекло, і всі душі померлих приходять, щоб побути зі своїми родичами.
Поруч із кутею на ніч залишали ложки усіх членів сім’ї та одну – для душ померлих, з вірою, що померлі предки прийдуть уночі скуштувати куті. А зранку дивилися на ложки:
- якщо чиясь ложка впаде – той піде з дому, дівчина може вийти заміж, хтось може захворіти або померти;
- якщо падала ложка “для померлих”, то це означало, що в сім’ї може бути поповнення.
Після вечері наші пращури ставили кутю перед образами на покуті. Тут робили кубельце з сіна, яке в народі називали «яслами». По закінченні свят частину сіна віддавали тваринам, а решту тримали для кубел, де мали нестися кури чи висиджуватися курчата. На Слобожанщині з цієї трави готували купелю для немовлят.
Кутю носили кумам, хрещеним батькам, бабам-повитухам, родичам на другий день Різдва разом із вечерею.
Коли до хати приходили колядувати, то господарі насамперед пропонували гостям скуштувати кутю. Ця страва символізувала достаток, багатство оселі. За всі різдвяні свята кутю треба було з’їсти щонайменше 12 видів куті у різних хатах. Це означало, що всі 12 місяців у році будуть у здоров’ї та благополуччі.
