В Україні розпочався сезон ГРВІ — період, коли віруси активізуються, а наш імунітет після літа поступово виснажується. Осінь — час грипу, застуд, COVID-19 та інших респіраторних інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом. Саме в цей час у поліклініках і аптеках традиційно побільшало людей, які шукають «щось дієве від застуди» або, що гірше, самостійно починають приймати антибіотики.

Це одна з найпоширеніших і найнебезпечніших помилок. Адже антибіотики не лікують вірусні інфекції, і неправильне їх застосування може завдати шкоди не лише конкретній людині, а й цілому суспільству.

Віруси — не бактерії: чому антибіотики не допоможуть

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) — це хвороби, спричинені саме вірусами. До них належать грип, парагрип, риновірусна інфекція, аденовірус, COVID-19 тощо. Антибіотики ж створені для боротьби з бактеріями — мікроорганізмами іншої природи.

Тому, коли людина з нежитем, кашлем чи температурою без консультації лікаря починає пити антибіотики, вона не пришвидшує одужання. Навпаки, порушує природний баланс у тілі, ризикує отримати побічні реакції й послабити власний імунітет.

Серед можливих наслідків:

• розлади травлення, нудота, діарея;

• порушення роботи печінки й нирок;

• алергічні реакції;

• пригнічення корисної мікрофлори кишківника, що знижує здатність організму протистояти інфекціям.

Радимо також прочитати: Що робити, коли захворіли на ГРВІ, щоб швидше одужати?

Небезпека антибіотикорезистентності

Одна з найсерйозніших загроз безконтрольного вживання антибіотиків — це антибіотикорезистентність. Бактерії, що регулярно контактують із ліками, поступово «вчаться» виживати навіть під їх дією. Вони змінюють структуру, стають стійкішими, і тоді навіть сильні антибіотики перестають діяти.

Коли такі резистентні бактерії викликають інфекцію — наприклад, бактеріальну пневмонію, туберкульоз чи сепсис — лікування стає набагато складнішим, довшим і дорожчим. У деяких випадках життя людини може опинитися під загрозою.

В умовах війни, коли система охорони здоров’я працює з підвищеним навантаженням, антибіотикорезистентність — це не лише медична, а й національна проблема.

Як антибіотики впливають на кишківник

Наш кишківник — це ціла екосистема з мільярдів бактерій, які підтримують травлення, імунітет і навіть настрій. Коли ми без потреби приймаємо антибіотики, ця мікрофлора руйнується.

Рівновага між «корисними» і «шкідливими» бактеріями порушується, і людина може відчувати втому, здуття, погане травлення, часті застуди.

Іноді така дисбактеріоз-ситуація стає причиною зараження небезпечною бактерією Clostridium difficile, що виробляє токсини й здатна викликати важке запалення кишківника з ризиком летальних ускладнень.

Радимо також прочитати: Як оформити лікарняний на п’ять днів при ГРВІ без візиту до лікаря

Коли ліки справді не потрібні

Легка застуда — це не вирок. Якщо ви відчуваєте нежить, першіння в горлі, чхаєте або маєте температуру до 38 °C, не поспішайте ковтати таблетки. Організм сам здатен впоратися з вірусом, якщо йому допомогти.

Що варто зробити:

• забезпечити спокій, сон і тепло;

• пити багато рідини (воду, чай, відвари);

• підтримувати вологість у кімнаті;

• за необхідності приймати жарознижувальні лише при температурі вище 38 °C або за рекомендацією лікаря.

Найкращі ліки при ГРВІ — це час, відпочинок і турбота про себе.

Радимо також прочитати: Небанальне ГРВІ: чим може бути небезпечна “застуда”?

Коли антибіотики все ж необхідні

Лікар може призначити антибіотики лише тоді, коли є підстави підозрювати або підтверджено бактеріальну інфекцію — наприклад, ангіна, синусит, бронхіт, пневмонія.

У таких випадках рішення приймається після огляду, лабораторних аналізів або додаткових обстежень. Самолікування у таких ситуаціях небезпечне: кожен антибіотик має свої показання, дозу й тривалість курсу, які визначає лише медик.

Як уберегтися від ГРВІ

Запобігти хворобі завжди легше, ніж лікувати. Є чотири прості, але дієві способи знизити ризик інфекцій у сезон застуд.

1. Вакцинуйтеся від грипу

Щорічне щеплення — найкращий захист від тяжких форм грипу. Воно зменшує ризик ускладнень і госпіталізацій.
Особливо важливо зробити вакцинацію людям старшого віку, дітям від шести місяців, вагітним, людям із хронічними хворобами, медикам, освітянам і тим, хто щодня спілкується з великою кількістю людей.
Отримати щеплення можна у свого сімейного лікаря, придбавши вакцину в аптеці.

2. Не забувайте про вакцинацію проти COVID-19

Навіть якщо ви вже хворіли, щеплення залишається актуальним. Воно безплатне і доступне у державних закладах.
Рекомендовано робити ревакцинацію кожні 6–12 місяців людям із груп ризику — старшим, вагітним, медичним працівникам та тим, хто часто контактує з іншими.

3. Дотримуйтеся правил гігієни

• мийте руки з милом не менше 30 секунд, особливо після вулиці й громадського транспорту;

• користуйтеся антисептиком із вмістом спирту від 70%;

• під час кашлю або чхання прикривайте рот і ніс серветкою чи ліктем;

• не торкайтесь обличчя брудними руками.

4. Зміцнюйте імунітет природно

Збалансоване харчування, достатній сон, рухова активність і спокійний емоційний стан — це ті «вітаміни», які не купиш в аптеці, але саме вони захищають нас від вірусів.
Пийте більше чистої води, їжте овочі, фрукти, білкові продукти, бувайте на свіжому повітрі, уникайте перевтоми.

Пам’ятайте!

Не кожен кашель потребує пігулки, і не кожна застуда — антибіотика.

Дайте своєму організму шанс упоратися самостійно, але не зволікайте з візитом до лікаря, якщо температура тримається понад три дні, з’являється задишка, біль у грудях чи сильна слабкість.

І головне — не займайтеся самолікуванням. Турбота про здоров’я — це не пошук «чудодійної таблетки», а вміння слухати своє тіло й довіряти фахівцям.

За матеріалами Центру громадського здоров’я МОЗ України