Багато хто впевнений, що якщо замінити звичайний цукор на мед чи “натуральний” підсолоджувач, то раціон автоматично стане здоровішим. Але чи справді це так? Професор, президент Асоціації дієтологів України Олег Швець пояснив, чому не все солодке однакове — і де криється прихована небезпека для нашого організму.
Цукор — солодкий ворог фігури й зубів
Звичайний цукор залишається одним із головних чинників набору ваги. Його надлишок організм миттєво перетворює на жирові запаси.
Крім того, регулярне вживання солодкого створює ідеальні умови для розвитку карієсу — не лише у дітей, а й у дорослих.
Обмеження цукру — не модна тенденція, а справжня потреба, наголошує фахівець. І навіть якщо здається, що чайна ложка “нічого не змінює”, упродовж дня це може легко перетворитися на перевищення норми у кілька разів.
Мед: натуральний, але не безпечніший
Багато людей переконані, що мед — “здоровіша” альтернатива цукру. Та насправді, каже Швець, за хімічним складом він майже ідентичний.
У меді — ті самі прості цукри: глюкоза й фруктоза, що так само впливають на рівень інсуліну та калорійність раціону.
Так, у меді є трохи мінералів і ферментів, але їх настільки мало, що це не компенсує шкоди від надлишку солодкого.
Під час застуди чай з медом справді може полегшити симптоми — завдяки теплу й зволоженню слизової, а не через “чарівні” властивості самого продукту.
“Мед — це теж цукор. І організм реагує на нього саме так”, — пояснює експерт.
Цукрозамінники – не завжди безпечна альтернатива
Щоб уникнути “порожніх калорій”, багато хто переходить на продукти зі штучними підсолоджувачами. Однак і вони не безпечні.
Дієтолог попереджає: нові дослідження вказують, що деякі синтетичні замінники (зокрема аспартам, сукралоза, сахарин) можуть порушувати баланс кишкової мікрофлори. Це здатне впливати на травлення, імунітет і навіть рівень глюкози в крові.
Крім того, науковці досліджують можливий вплив штучних підсолоджувачів на мозок і когнітивні функції, хоча остаточних висновків поки що немає.
Іншими словами: продукти з написом “без цукру” не обов’язково корисні. Їхнє надмірне споживання також може мати небажані наслідки.
Стевія — потенційно кращий вибір, але не без застережень
Єдиний природний підсолоджувач, який дієтологи радять із більшою обережною довірою, — стевія. Це витяжка з листя південноамериканської рослини, яка не містить калорій і не підвищує рівень цукру в крові.
На відміну від синтетичних аналогів, стевія не має такого впливу на мікробіом кишківника, а також не викликає різких коливань інсуліну. Однак учені досі досліджують її вплив при тривалому споживанні — особливо у великих дозах. Тож навіть натуральні замінники не слід вживати безконтрольно.
Радимо також прочитати: Цукрозамінники та зайва вага: чи варто відмовитися від цукру?
Скільки солодкого — це “норма”?
ВООЗ рекомендує, щоб кількість “вільних цукрів” — тобто усього доданого цукру, меду, сиропів і підсолоджувачів — не перевищувала 25 грамів на день. Це приблизно п’ять чайних ложок цукру або одна столова ложка з гіркою.
Тож навіть якщо ви любите чай з ложечкою меду — це допустимо, якщо решта вашого раціону збалансована. Головне — усвідомлено контролювати кількість, а не шукати “чарівну” заміну.
“Цукор — не отрута, але й не вітамін. Його треба контролювати, а не демонізувати”, — підсумовує Олег Швець.
Радимо також прочитати: Що з’їсти, щоб не хотілося солодкого
